Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  



Рекомендуємо


УПЦ Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт — www.cerkva.info






Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав зону АТО

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав зону АТО

7 жовтня 2016 р. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав українських військовослужбовців у зоні АТО.


Очільник Української Церкви провів ряд зустрічей у Слов'янську, Краматорську, Бахмуті (Артемівську), Костянтинівці, Часовому Яру. Тут Патріарх відвідав українських військових, зустрівся із командувачем АТО, благословив наших воїнів на святу справу – захист Батьківщини.


Святійшого Владику супроводжували: митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій, Перший проректор Київської православної богословської академії прот. Олександр Трофимлюк, настоятель трапезного храму Софії Київської прот. Петро Ландвитович, настоятель парафії Святого архістратига Божого Михаїла с. Святопетрівське прот. Михаїл Ткач, викладач КПБА свящ. Іван Сидор.


По прибутті в зону АТО Патріарха зустріли священики-капелани, які зараз перебувають на передовій: настоятель трапезного храму Святого ап. і єв. Іоана Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря прот. Костянтин Лозінський, клірики Свято-Володимирського патріаршого собору прот. Леонтій Никитенко і свящ. Олександр Шмуригін, а також прот. Костянтин Холодов.


Патріарх Філарет відслужив молебень, після чого окропив українських військовослужбовців святою водою і нагородив церковними орденами і медалями «За жертовність і любов до України».


Святійший Владика звернувся до захисників України:


«Насамперед я хочу привітати вас напередодні Дня захисника України, з цим нашим загальнонаціональним святом.


Ми приїхали для того, щоб, по-перше, привітати вас з цим святом, по-друге, висловити подяку вам від імені нашої Церкви за ваше жертовне служіння нашому українському народу і нашій державі. Бо якби не ви і якби не ваша жертовна любов, то, думаю, Україна уже б не була незалежною державою, а агресор – Росія, уже б панував над нами. Але завдяки вашій жертовності, вашій мужності, вашій любові до України ми живемо у вільній Україні і маємо свою державу.


Ми повинні пам’ятати, що вашим подвигом випробовується Заповідь Божа: «Ніхто не має більшої любові як той, хто душу свою віддає за друзів своїх». Ви віддаєте своє життя за наш народ і тому ви виконуєте цю заповідь Ісуса Христа не на словах, а виконуєте її на ділі. Ми вдячні вам за цей мужній подвиг.


Захищаючи нашу незалежну українську державу, ми повинні бути впевненими, що перемога буде обов’язково нашою. Чому ми повинні бути впевненими, що перемога буде нашою? А тому, що правда з нами. А там де правда, там Бог, а там де Бог, там завжди перемога. І агресор, в які б віки він не виступав, завжди терпить поразку. Візьмемо Гітлера: могутня була держава, і зброя була сильна, і захопив майже всю Європу, і всю нашу Україну, і Росію, і Білорусь. А чим закінчилось? А закінчилось тим, що сам себе застрелив.


По аналогії ми повинні думати і про себе. Не ми агресори. Ми ж не нападали на Росію, а Росія напала на нас. Ми – миролюбива країна і дійсно ми, українці, миролюбиві. В історії, Україна ніколи не захоплювала чужі території, вона боронила свої землі і українське козацтво завжди захищало свою рідну землю. Згадаємо Богдана Хмельницького, який дійшов до Варшави, а Варшаву не хотів брати, тому що не наша земля це. Згадаємо гетьмана Івана Виговського, який під Конотопом розбив сто тисячну російську армію, маючи всього п’ять тисяч. І тоді під Москвою стали рити окопи, бо боялися, що наші козаки захоплять і Москву. Навіть цар втік із Москви у Володимир-на-Клязьмі. Та українці Москву не взяли, тому що не їхня це земля. Свою ж землю берегли.


Тепер подивіться на історію сьогодення. Ми, українська держава, віддали свою ядерну зброю. Жодна ядерна держава не віддала добровільно свою ядерну зброю, а Україна віддала. Чому? Бо миролюбива! А один із гарантів нашої безпеки – Росія, порушила угоди і захопила Крим і тепер хоче захопити і Донбас. То скажіть, де правда? З Путіним правда, чи з нами? Кожній розумні людині ясно, що правда з Україною, а якщо правда з Україною, то з Україною і Бог. Бог буде допомагати нам і Він приведе нас до перемоги і в цьому ніхто із вас не повинен мати ніякого сумніву, тому що Бога перемогти ніхто не може. А те, що Бог піклується про своє творіння – ми в це віримо. Ми ж віримо, що Бог існує? Віримо. Віримо, що Він створив цей світ? Віримо. Віримо, що Він віддав Свого Сина на хрест, заради спасіння нас від гріха і від смерті? Віримо. Хіба Він не піклується про своє творіння? Піклується. Бо він сказав, що волосина з голови людини не падає без волі Божої. І якщо волосина не падає без волі Божої, то і все те, що відбувається сьогодні в Україні, теж відбувається з попущення Божого. Бог попустив це зло – агресію Росії. А для чого Господь попустив? Попустив для того, щоб було краще, а не гірше. Кому краще, а не гірше? Україні. А в чому буде краще? А краще буде те, що ми всі будемо звертатися за допомогою до Бога, бо тільки в біді, в горі, в стражданнях, перед лицем смерті людина звертається до Бога. А коли людина живе в достатках, то вона сама собі каже: «Не треба мені Бога, я сам можу все зробити». А ось, коли опиняється в скрутних умовах і ні від кого не чекає допомоги, то тоді звертається до Бога.


У нас, українців, гріхів багато. І ви знаєте, і ми знаємо. А для того, щоб очистити від цих гріхів, треба перестраждати, бо і Христос очистив людську природу через страждання на хресті. І повинні не забувати ніколи, що ми безсмертні. Ми створені і народилися в цей світ для того, щоб жити вічно і це залежить не від нас, не від нашої віри, а це залежить від Бога. Він створив людину безсмертною і тому ми повинні подумати про вічне наше життя. Коли ж ми не думаємо про це, то Господь створює такі умови, що ми змушені думати про своє вічне життя. І тому я й повторюю, що Господь попускає зло для того, щоб зробити краще. І ми побудуємо незалежну міцну і багату українську державу, і духовно багато.


Церква кожного дня, за кожним богослужінням підносить молитви за вас, за нашу армію, за наше воїнство, за нашу державу, за наш народ, але не тільки молиться, вона й виявляє цю підтримку на ділі. Саме тому й було утворено інститут капеланів, військових священиків, які знаходяться серед вас і допомагають вам духовно. Ми й матеріально допомагаємо і будемо допомагати!
Нехай вас благословить і охоронить Господь Бог! Слава Україні!».


Молитва і щире спілкування з Патріархом підняли і без того високий бойовий дух українських захисників.


Патріарх Філарет передав українським захисникам мікроавтобус "Wolksvagen", телевізор, понад тонну їжі, 14 000 книг для військової бібліотеки.


Після зустрічі з українськими воїнами Патріарх відвідав м. Костянтинівку, де помолився у новозбудованому храмі на честь Стрітення Господнього. Тут Святійший Владика також нагородив частину військовослужбовців батальйону «Донбас» церковними медалями і зустрівся з місцевою громадою.


Крім цього Предстоятель УПЦ Київського Патріархату у м. Краматорськ зустрівся з головою Донецької облдержадміністрації Павлом Жебрівським і міським головою Краматорська Андрієм Панковим. Під час жвавої розмови, яка тривала понад 2 години, Патріарх цікавився ситуацією на Донеччині: як проходить відбудова зруйнованого краю, як на Донеччині пробуджується український дух та українська духовність.


Особлива увага Патріарха до цих питань, його турбота і любов до українських воїнів є зрозумілою, адже батько Святійшого Владики загинув на фронті в часи II Світової війни, крім того Патріарх сам родом із Донеччини і сьогодні він стояв на рідній землі.


На завершення Патріарх Філарет поблагословив працю на відбудову та оновлення Донеччини і твердо сказав: – «Працюйте натхненно! Що б не було, не падайте духом, сміливо йдіть уперед. Перемога буде наша, бо правда з нами і Господь з нами».

За матеріалами - Церква.info

Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.




Зібрано громадою для Української Армії:


100230 грн.


Церковний календар

08 липня. Середа

кн. Петра і кн. Февронії, Муромських чудотв.

Прмц. Февронiї,  дiви (бл. 304). Блгвв. кн. Петра, в чернецтвi Давида, i кн. Февронiї, в чернецтвi Єфросинiї, Муромських чудотворцiв (1228).

09 липня. Четвер

Тихвинська ікона Б.М.

 

прп. Давида Солунського

Прп. Давида Солунського (бл. 540). Свт. Дионисiя, архиєп. Суздальського (1385). Знайдення мощей прп. Тихона Луховського, Костромського (1569). Прп. Іоана, єп. Готфського (VІІІ).

Тихвинської iкони Божої Матерi (1383).

Нямецької (1399), Седмиєзерної (ХVІІ) та Лiддської (Римської) (І) iкон Божої Матерi.

Парафіяльна школа

Публікації

Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

Чи варто нам любити за календарем?

Церква Христова повчає, що ми повинні любити своїх ближніх щодня, а не за певним графіком, чи календарним днем...

Митрополит Епіфаній: За спиною патріарха Філарета грають деякі проросійські сили

Про Об'єднавчий собор 15 грудня, про патріарха Філарета та інші важливі теми - читайте в інтерв'ю блаженнішого "Українській правді".

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя