Іноді людина шукає певні обставини, як привід до прояву своїх почуттів, роблячи акцент на матеріальній складовій, зовсім нехтуючи духовно-моральний аспект у стосунках з ближнім. І до цього нас підштовхує сучасна економіка з її маркетингом. Це можна було б ще терпіти, якби не одне але – коли фінансово-промислові корпорації, задля примноження свої капіталів, включають в свої мотиваційні фактори християнські цінності. Так трапилося і з цим святом – «Днем Валентина», яке було поставлене за океаном на індустріальний конвеєр та інтегроване в наше суспільство. Ще декілька десятків років про це свято ніхто і гадки не мав, а зараз майже із дитячого садочка привчають до цього особливого дня – як «Дня закоханих». В нашого українського народу так багато прекрасних свят, про які багато хто не знає, бо вони так не тиражуються в медіа-просторі, як закордонні свята.
Церква Христова повчає, що ми повинні любити своїх ближніх щодня, а не за певним графіком, чи календарним днем. Ми повинні ставитись до свої ближніх щиро й з правдивою любов’ю, яка буде йти від серця, а не проявлятися лише декілька разів на рік у вигляді матеріальних та символічних подарунках, нехай навіть придуманих із самих високих мотивів.
Отож, ми повинні зрозуміти досконалу християнську любов та пізнати її, не чекаючи особливих днів і календарних дат. Бо справжня любов, якої нас навчає Господь: «…довготерпить, милосердствує, … не заздрить, …не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині» (1Кор. 13:4-6). Ось саме таку любов давайте дарувати одне одному щодня.