Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  


Рекомендуємо


лого


Наш телеграм канал.

https://t.me/Hram77

Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Головна - Бібліотека - Святоотцівські твори - Святитель Григорій Богослов - Слова - Передмова до Творів святителя Григорія Богослова

Передмова до Творів святителя Григорія Богослова

Святитель Григорій Богослов Архієпископ Константинопольський


Святитель Григорій Богослов був другим після святого Євангелиста й Апостола Іоана обраним мужем, якого Православна Церква вшанувала високим йменням «Богослов». Подібне найменування невипадкове, тому що між улюбленим учеником Господа й каппадокійським святителем існує безсумнівна внутрішня спорідненість і духовна близькість. Для особистості апостола, одного з «синів громових» (Мк. 3, 17), характерна цілковита спрямованість горі й безпосереднє пізнання Істини, яка «ніби сяє в його розумі; він відчуває і серцем осягає її. Щоб зробити висновок, він не потребує довгого ланцюжка логічних побудов: він споглядає вічну Істину й, як бачить, так і навчає своїх улюблених дітей. Він просто стверджує або заперечує і завжди говорить з абсолютною точністю, з авторитетом, що усуває будь-які сумніви в істинності того, що він говорить; він начебто завжди чує Господа, що відкриває йому те, що Сам Він чує від Отця. Звідси богомисліє Апостола Іоана має свій корінь не в розумовій роботі, а в безпосередньому спогляданні, у відчутті, у внутрішньому досвіді і є богослів’я серця». Великий Апостол, за висловлюванням Золотоустого отця, «син грому, улюблений (ученик) Христів, стовп церков, сущих у всесвіті, той, хто має ключі від неба», закарбував найбільш піднесені риси вчення Бога Слова, Який втілився у своїх богодухновенних писаннях, насамперед — у своєму «Євангелії». І не випадково, що «усе християнське догматичне богослів’я можна вибрати з його Євангелія і деякі догмати в ньому одному й мають своє підґрунтя». Та ж цілковита спрямованість горі, та ж дивна єдність розуму й серця, те ж непохитне стояння на непохитній основі духовного досвіду (керованого, природно, Священним Писанням і Священним Переданням) — цього єдиного джерела справжнього богословствування характерні й для святителя Григорія Богослова. Багато з цих рис знайшли своє розкриття в творах святителя Григорія, якого Преосвященний Філарет справедливо назвав «Догматистом Слова». Причому поняття «догматист» щодо святителя, як і стосовно Апостола Іоана, передбачає насамперед життя в Бозі-Слові, тобто життя в Ісусі Христі. Пізніше, уже у візантійську епоху, почесне найменування «Нового Богослова» присвоюється Симеону — дивному тайноглядачеві Божої величі, який «повстає проти всякого абстрактного й книжкового богослов’я, позбавленого духовної основи». Якщо спробувати виокремити, що об’єднує цих «трьох Богословів», то, як зазначає ієромонах Пантелеймон (Успенський), ця єдність зводиться до трьох основних моментів. По-перше, цілковита відчуженість від світу, від усього тимчасового, земного, незадоволеність сьогоденням і спрямованість до неба, до майбутнього, духовного, вічного, ніби повсякчасний політ у світ горній, у світ таємничої Істини й нескінченної Любові. Недарма символом Іоана Богослова як Євангелиста є ширяючий орел. Риса ця настільки характерна для всіх «трьох Богословів», що вони ще за життя були більше небожителями, ніж мешканцями землі. Другою надзвичайною рисою наших Богословів є чистота й невинність душі, цілісність натури й висока шляхетність вдачі. Це риси, які властиві не тільки улюбленому ученикові й великому Богословові, але в такій же майже мірі й іншим Богословам. Нарешті, третьою спільною рисою для «трьох Богословів» є незламна віра, цілковита відданість Богові й палка любов до Христа».


Усі три зазначені риси спостерігаються у житті й творах св. Григорія Богослова. Правда, в особистості святителя іноді можна бачити ніби внутрішнє роздвоєння, пов’язане з протилежними устремліннями його шукаючої душі: з одного боку, тяга до ісихії, до пустельної безмовності й молитви, з другого — що тягу пересилює, як казав сам святитель, «любов до Божественних книг і світло Духа, що черпається при заглибленні в Боже Слово, а таке заняття — не справа пустелі й безмовності». І як зізнавався він далі, «багато раз схилявся я туди й сюди, і, нарешті, умиротворив свої бажання і розум, що поневіряється, зупинився на середині. Я зауважив, що люди, яким подобається діяльне життя, корисні суспільству, але некорисні собі, і їх обурюють нещастя; від чого їх м’яка вдача приходить в хвилювання. Бачив також, що ті, які живуть поза світом, чомусь набагато благовлаштованіші й безмовним розумом дивляться на Бога; але вони корисні тільки собі, любов їх перебуває в тісному колі, а життя, яке вони проводять, надзвичайно суворе. Тому вступив я на якийсь середній шлях між відлюдниками й тими, які живуть в суспільстві, взявши в одних зібраність розуму, а в других — старання бути корисним для суспільства». Як видно із цих слів святителя, за гаданою роздвоєністю ховається глибинна єдність його особистості, яку міцно цементує щира смиренномудрість і цілковита слухняність волі Божій. Тому, за вірним зауваженням нашого сучасного патролога, «любитель безмовності своєю волею завжди прагне до самоти, щоб у тиші віддаватися богомислію, — волею Божою він був покликаний до слова й діла, до пастирської дії серед життєвого заколоту, хвилювання і смути. У смиренному своєму бажанні він проходив свій скорботний і славний життєвий шлях». У цьому, як і в багатьох інших характерних рисах своєї особистості й свого богослів’я, святитель Григорій був і залишається зразком для кожного віруючого християнина.


Перевидаючи російський переклад творів святителя Григорія, ми орієнтувалися на третє його видання: «Творення святого отца нашего Григория Богослова, Архиепископа Константинопольского». М., 1889 (у шести частинах). Цей переклад вважаємо глибоко церковним, що відповідає внутрішньому настрою світогляду святителя й адекватно передає поетичну гармонію його богословської творчості. Нове видання перекладу здійснюється у двох томах. Видання містить короткі примітки й два покажчики: покажчик цитат зі Священного Писання, а також, у другому томі, предметний та іменний. Тут же міститься короткий словник античної міфології і культури, з поясненням імен і сюжетів, які зустрічаються в творах святителя. Святителеві Григорієві Богословові присвячена величезна кількість наукових і популярних книг і статей. З них вважаємо за потрібне передрукувати як додаток до першого тому дуже серйозну працю священика Миколи Виноградова «Догматическое учение святого Григория Богослова» (Казань, 1887), а як додаток до другого тому — блискучу монографію А. Говорова «Свт. Григорий Богослов как христианский поэт» (Казань, 1886). Думається, ці роботи дозволять читачам глибше й ґрунтовніше збагнути багатий і дивовижний універсум богословської творчості святителя.


У тексті українського перекладу цифра із крапкою вказує на нумерацію глав «Патрологии» Міня. Твори святителя Григорія Богослова у виданні «Патрологія» Міня (Раtrologiae cursus соmpletus / Ассurante J. -P.Міgnе. Sеrіеs grаеса. Раrіs, 1857-1866) знаходяться:
























Слова РG. 35. Соl. 395-1252;
РG. 36. Соl. 9-664.
Вірші РG. 37. Соl. 397-1599;
РG. 38. Соl. 11-130.
Листи й послання РG. 37. Соl. 21-338;
РG. 46. Соl. 1101-1108.
Заповіт РG. 37. Соl. 389-397/
Див.: ТLG. 2022, 2017/70, 2040/4.
СРG. 3010113052, 3055-3128 (dubia, spuria).

А. І. Сідоров, професор Московської Духовної Академії й Сретенської Духовної семінарії


  • Сагарда Н. И. Первое соборное послание святого Апостола и Евангелиста Иоанна Богослова. Исагогико-экзегетическое исследование. Полтава, 1903. — С. IX. [↩]

  • Полное собрание творений св. Иоанна Златоуста. — М., 2002. — Т. 8. — Кн. 1. С. 6. [↩]

  • Богословский М. Об отличительном характере Евангелия св. АпостолаИоанна Богослова. — М., 1872. С. 13. [↩]

  • Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историческое учение об отцах Церкви. — М., — 1996. — Т. 2. — С. — 132. [↩]

  • Архиепископ Василий (Кривошеин). Преподобный Симеон Новый Богослов (949-1022). — М., 1995- — С. 157. [↩]

  • Иеромонах Пантелеймон (Успенский). Три Богослова: св. Ап. Иоанн Богослов, св. Григорий Богослов и преп. Симеон Новый Богослов // Богословский Вестник. 1913- — Т. 1. — С. 88-89. [↩]

  •   Святитель Григорий Богослов, Архиепископ Константинопольский. Собрание творений в 2-х томах. — Сергиев Посад, 1994. — Т. 2. — С. 356-357. [↩]

  • Скурат К. Е. Воспоминания. Труды по патрологии (І-V века) — Яхрома, 2006. — С. 361-362. [↩]

  • Див.: бібліографію в кн.: Сагарда Н.И.Лекции по патрологии І-IV века. — М., 2004. — С. 650-651. Так само див.: библиографию в энциклопедической статье. Григорий Богослов // Православная энциклопедия. — М., 2006. — Т. 12. — С. 700-702. 3 нових робіт російською мовою див.: Иеромонах Илларион (Алфеев). Жизнь и учение св. Григория Богослова. — М., 1998. [↩]


  • Слово 1 »



    Розклад богослужінь:


    Вечірнє богослужіння

    – 17:00;

    вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;

    четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

    Божественна Літургія – 9:00.

    Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
    Обідня перерва 3 13-00 до 14-00



    Зібрано громадою для Української Армії:


    100230 грн.


    Церковний календар

    10 травня. П'ятниця


    Апостола Симона Зилота

    Прп. Ісидори, юродивої

    Апостола Симона Зилота (І). Свт. Симеона, єп. Володимирського i Суздаль­ського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226). Мчч. Алфiя, Филадельфа, Кипрiана, Онисима, Еразма та iнших (251). Мч. Ісихiя Антиохiйського (ІV). Прп. Ісидори, юродивої (ІV). Блж. Таїсiї (V).

    Києво-Братської iкони Божої Матерi (1654).

    детальніше...

    11 травня. Субота


    Рiвноапп. Кирила та Мефодiя

    Сщмч. Мокiя

    Сщмч. Мокiя (бл. 295). Рiвноапп. Кирила (869) та Мефодiя (885), вчителiв Слов’янських. Прп. Софронiя, затворника Печерського, в Дальнiх печерах (ХІІІ). Сщмч. Йосифа, митр. Астраханського (1671). Свт. Никодима, архиєп. Сербського (1325).

    детальніше...

    Парафіяльна школа

    Публікації

    Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження

    Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.

    Коли біль не минає...

    Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...

    Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

    Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

    Наше видання


    брошура


    Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя