Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  



Рекомендуємо


УПЦ Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт — www.cerkva.info






Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Як приготуватися до сповіді?

Як приготуватися до сповіді?

Сам Ісус Христос дав святим апостолам, а через них і всім священикам, владу відпускати (прощати) гріхи: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться; на кому залишите – залишаться» (Ін. 20, 22–23). Крім того, Христос Спаситель ще раніше двічі виголосив  обітниці про це Таїнство. Перша була проголошена апостолові Петру, коли той від усіх апостолів  визнав Христа Сином Божим: «І дам тобі ключі від Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на  небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах» (Мф. 16, 19); у наступній Господь засвідчив уже всім апостолам: «Якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар. Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі» (Мф. 18, 17–18).


Таїнство Хрещення змиває попередні гріхи, але не визволяє христия­нина від них упродовж наступного життя. Завдяки хрещен­ню і пізнається жахливість гріха, як відступлення від Христа, осквернення і викривлення образу Божого в собі під впливом зовнішніх спокус та власних пристра­стей. У безперервній боротьбі з гріхом, яка триває про­тягом усього земного життя людини, не обходиться без тимчасових поразок, відступів і падінь. Але хоч би якими  великими були гріхи людські, милосердя Боже нескінченне, а щедроти Його незліченні. Господь знову піднімає грішних, дарує їм усвідомлення своїх гріхів, розкаяння й духовну силу для перемоги над злом. Гос­подь «не хоче смерті грішника»(Єз. 33, 11), бо саме за них, грішних, Він і прийняв страждання та хресну смерть. «Якщо кажемо, що не маємо гріха, обманюємо самих себе, і правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші й очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1,8–9).


Головна частина таїнства Покаяння – сповідь – була відома християнам уже за часів апостолів, про що свідчить книга “Діяння Апостолів” (19, 18): «Багато хто із тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої».
У сучасній богослужбовій практиці таїнство Покаяння тісно прив'язане до таїнства Причастя. Тому ті, що хочуть причаститися Тіла й Крові Господньої і прийняти через них у своє серце Христа, повинні спочатку очиститися від своїх гріхів через покаяння, бо тільки на чисту душу може зійти благодать Божа.
 
Приступаючи до сповіді, потрібно необхідним чином приготуватися. Згадай всі свої гріхи, які вчинив вільно чи невільно. Потрібно уважніше переглянути все своє життя, щоб, по можливості, згадати всі гріхи, не тільки зроблені з часу минулої сповіді, але й давні, через забудькуватість, або ще гірше – неправдивий сором – не сповідувані. Якщо важко запам’ятати всі згадані гріхи – можна їх записати на папірець, щоб по цих записах нагадати їх собі під час сповіді. Необхідно уважно вислухати молитви на початку сповіді, а потім, якщо є багато сповідників, необхідно зачекати своєї черги.

Підходячи до сповіді треба уважно прочитати наступну молитву: «Всі тайни свого серця я розкриваю перед Тобою, Суддею моїм. Отож, зглянься на покору мою, зглянься на смуток мій, зглянься на покаяння моє і помилуй мене, Милосердний Боже отців наших». Потім з покорою серця потрібно підійти до Хреста та Євангелія, перехреститися, поцілувати їх, схилити свою голову та почати сповідування своїх гріхів.

 - Сповідуй свої гріхи відверто, пам’ятаючи, що розповідаєш їх не людині, але Самому Богові, Котрий вже і так знає твої гріхи, але хоче твого визнання та розкаяння в них. Священика, який сповідує тебе, не потрібно встидатися, бо він теж є людина, і йому відомі всі людські немочі, і схильність людини до гріха, а тому священик на сповіді не може бути твоїм страшним суддею. Більше, ніж сорому перед священиком, треба остерігатися затаїти від нього якийсь гріх, і тим самим, вчинити ще один гріх. Якщо ти встидаєшся відкривати гріхи свої лише перед одним духівником, то як знесеш той сором, коли на Страшному Суді відкриються гріхи твої не лише перед Богом, але й перед ангелами та усіма людьми?

 -  Сповідуй свої гріхи чітко і конкретно, кожний гріх окремо. Подібно до того, як найточніше виявлення тілесних немощів сприяє встановленню правильного діагнозу та кращому лікуванню, так і виявлення хвороб душі, якими є гріхи, сприяє їх знищенню. Тому не потрібно обмежуватися загальними визначеннями «у всьому грішний» або чимось іншим подібним, але виявляти всі роди і види гріхів, які вчинив.

 -  Не втручай у сповідь інших осіб, особливо для того, щоб їх засудити або їхніми діями виправдати свої гріхи. Це не сповідь, а засудження, а тому – ще більший гріх.

 -  Не намагайся на сповіді виправдати себе у будь який спосіб – звичкою, обставинами або чимось іншим подібним. Той хто себе засуджує, буде виправданий Богом, а хто себе виправдовує – Ним буде осуджений. Тому треба повною мірою усвідомити, що гріх походить від нас, і тому на нас лежить відповідальність за нього.

 -  Не кажи, коли про що спитає духівник: «Не пам’ятаю, можливо і в цьому грішний». Нам необхідно пам’ятати про свої гріхи так само, як ми пам’ятаємо про те, що нам хтось винний або чим нас образили. Щоб не виправдовуватися забудькуватістю нам необхідно сповідуватися якомога частіше. Якщо ж ми, через свою недбалість, приступаємо до сповіді рідко і через це забуваємо свої гріхи – то ми в цьому самі винні, а тому не будемо мати надію на прощення гріхів, які нами не сповідані.

 -  Без питання духівника сам не говори про те, в чому не грішний або чого не робив. Якщо ж будеш так чинити, уподібнишся євангельському фарисею, котрий хвалився перед Богом, а не сповідував свої гріхи – і цим лише збільшив своє засудження.

 -  Сповідатися потрібно зі скорботою та жалем сердечним, бо гріхами своїми ми образили і відкинули Бога та відігнали від себе Його благодать. Тому дуже погано, коли розповідають гріхи свої з сердечною холодністю, а бо й посмішкою. Все це – ознака нерозкаяності, і сповідуючись таким чином, ми ще більше примножуємо свої гріхи.

 -  Господь більше милосердний, ніж правосудний, а тому сповідай свої гріхи з надією на Його милосердя. Немає такого гріха, який був би сильнішим за милосердя Боже, і який би Господь не простив тому, хто в ньому щиро розкаюється. Як Отець з радістю прийняв євангельського блудного сина, так і нас, якщо ми щиро навернемося до Нього, він з радістю прийме, не згадуючи нам наші гріхи та неправди.

 Таким чином треба сповідатися, щоб отримати від Господа Бога відпущення гріхів. «Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди». (1 Іоана 1, 9)

У нашому храмі таїнство Покаяння у вигляді індивідуальної сповіді перед Богом, при якій свідком є священик, відбувається у дні відправлення Божественної Літургії під час служби. 

Розклад богослужінь

 

Вечірнє богослужіння 

– 17:00;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.


Зібрано громадою для Української Армії:


79 340 грн.


Церковний календар

24 січня. Середа


прп. Феодосій Великий

прп. Михаїл Клопський

Прп. Феодосія Великого, спільних житій начальника (529). Прп. Михаїла Клопського, Новгородського (бл. 1453–1456). Прп. Феодосія Антио­хійського (бл. 412).

Єлецької ікони Божої Матері (1060).

25 січня. Четвер

Неділя після Богоявлення.

ікона Б.М. Акафістна або Молокопитателька

мц. Тетяна

свт. Сава Сербський

Мц. Татіани і з нею в Римі замучених (226–235). Свт. Сави, архиєп. Серб­ського (1237). Прп. Мартиніана Бєлоєзерського (1483). Мч. Мертія (284–305). Мч. Петра Авесаломіта (309–310). Прп. Євпраксії, діви Тавенської (393). Ікон Божої Матері, званих “Акафістна” та “Молокоживителька”.

детальніше...

Парафіяльна школа

Публікації

Патриарх Филарет: Украинская церковь никогда не вернётся к Московскому патриархату

Патриарх Филарет пояснил: "Видите, как Москва обманывает? Ей доверять нельзя..."

Щодо Собору РПЦ

Вже вкотре Московія продемонструвала зверхність та невігластво до Української Церкви й нашого народу.

Патриарх Филарет о путинской пропаганде: "Чужую историю присваивают себе и землю хотят присвоить"

Украина миролюбивая держава, и не мы нападали на Россию, а наоборот...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя