Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  



Рекомендуємо


УПЦ Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт — www.cerkva.info






Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Про Великий піст і його значення

Про Великий піст і його значення

«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17, 20).


Великий піст - це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного православного свята - Світлого Христового Воскресіння.


Більшість людей сьогодні не мають сумніву в благотворному впливі посту на душу і тіло людини. Піст (правда, як дієту) рекомендують навіть світські лікарі, відмічаючи благотворну дію на організм тимчасовою відмовою від тваринних білків і жирів. Проте, сенс посту зовсім не у тому, щоб схуднути або тілесно підлікуватися. Святитель Феофан Затворник називає піст «періодом спасительного лікування душ, зособом для очищення від усього старого, таємного і брудного».


Від 19 лютого до 8 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. Під час цього періоду згідно Уставу Православної Церкви християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати у своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.


Піст перед святом Святої Пасхи(чи Свята Чотиридесятниця), називається Великим по особливій важливості його встановлення.


Перші християнські письменики одноголосно свідчать, що Свята Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих., 34 гл.), Іллі (3 Цар., 19 гл.), а головним чином - Господа Ісуса Христа, що постив в Іудейській пустелі сорок днів (Мф. 4, 2). 


Про те, що Великий піст - встановлення святих апостолів, свідчить і 69-е Апостольське правило, що вказує постити у Св. Чотиридесятницю. Крім того, на апостольське встановлення Св. Чотиридесятниці й дотримання її усією древньою Церквою вказують святі отці Церкви I - IV віків : Ігнатій Богоносець(I ст.), Віктор, єп. Римський(II ст.), Дионісій Олександрійський(IV ст.) і багато інших.


Про те, що із самого початку тривалість Великого посту була сорокаденною, ми маємо свідчення, що йдуть від глибокої давнини. Сама назва Св. Чотиридесятниця зустрічається дуже часто у древніх письмових пам'ятках. Святителі Василій Великий і Григорій Ниський стверджують, що Великий піст в їх час існував всюди.


Уже в IV столітті у східних Церквах встановився існуючий і донині порядок дотримання Великого посту : з понеділка (після Тижня сиропусного) до Великої Суботи. Таким чином, Великий піст складається власне з сорока днів посту Чотиридесятниці й Страсної седмиці – «заради спасительних Страстей Христових»(св. Симеон Солунский).


З глибокої давнини був визначений і сам образ дотримання Св. Чотиридесятниці. Древні християни проводили цей пост з особливою суворістю, утримуючись навіть від вживання води до третьої години дня. Їжу споживали після дев'ятої години, вживаючи лише хліб і овочі. Древня практика дотримання Великого посту відбита і в нашому Церковному уставі (див: Типікон, гл. 32:  «Правила святих апостолів і святих отців про святу велику Чотиридесятницю, яку повинен всякий християнин строго зберігати»). Особливо строгий піст Православна Церква пропонує у своєму Уставі дотримуватися у першу і Страсну седмиці. Тільки у свято Благовіщення (коли воно не співпадає з Страсною седмицею) і у Вербну неділю дозволяється вживання риби.


Церква благословляє послаблення посту людям похилого віку, дітям, хворим, вагітним і матерям годувальницям, а також людям зайнятих важкою фізичною працею. За благословенням про послаблення посту, слід звернутися до духівника або іншого священика.


Піст пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті - прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у нєї з'являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, що возносять молитву до Бога. Святитель Іоанн Золотоустий пише, що «молитви здійснюються з особливою увагою під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується і не пригнічується згубними тягарями задоволень». Для такої покаянної молитви піст - самий благодатний час.


«Утримуючись від пристрастей під час посту, наскільки у нас вистачає сил, ми матимемо корисний тілесний піст, - повчає преподобний Іоан Касіан. - Приборкання плоті, поєднане з тим, що сокрушає дух, складе приємну жертву Богу і гідну обитель святості». І дійсно, чи «можна назвати постом тільки дотримання одних правил про невживання скоромного у пісні дні? - ставить риторичне питання святитель Ігнатій (Брянчанинов). - Чи буде піст постом, якщо, окрім деякої зміни у складі їжі, ми не думатимемо ні про покаяння, ні про стриманість, ні про очищення серця через посилену молитву»?


Сам Господь наш Ісус Христос сорок днів постив у пустелі, звідки повернувся у силі духу (Лк. 4, 14), здолавши усі спокуси ворога. «Піст є зброя, підготовлена Богом, - пише преподобний Ісаак Сирин. - Якщо постив Сам Законодавець, то як же не постити тим, хто зобов'язаний дотримуватися закону? До посту рід людський не знав перемоги і диявол ніколи не отримував поразок... Господь наш був керівником і первістком цієї перемоги... І як скоро диявол бачить цю зброю на кому-небудь з людей, цей супротивник і мучитель негайно приходить у страх, пригадуючи про поразку свою у пустелі від Спасителя, і сили його засмучуються».


Піст встановлений для всіх: і ченців, і мирян. Він не є повинністю або покаранням. Його слід розуміти як спасительний засіб, свого роду лікування і ліки для кожної людської душі. «Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні людей похилого віку, ні юнаків, ні навіть малих дітей, - говорить святитель Іоан Золотоустий, - але усім відкриває двері, усіх приймає, щоб усіх врятувати». Чи «бачиш, що робить піст, - пише святитель Афанасій Великий : - хвороби лікує, бісів проганяє, лукаві помисли видаляє і серце робить чистим».


Очевидним є й те, що подвиг покаяння і молитви, під час посту, повинен супроводжуватися думками про свою гріховність і, звичайно, обмеженням від всяких розваг - відвідування театру, кіно і бенкетів, веселої музики, перегляду телевізора для розваги і тому подібне. Якщо усе це ще тягне серце християнина, то потрібно зробити зусилля, щоб відірвати від цього своє серце, хоча б у дні посту.


Але при неправильному відношенні до посту, без розуміння його істинного сенсу, він може, навпаки, зробитися шкідливим. В результаті безрозсудного проходження пісних днів(особливо багатоденних) часто з'являються дратівливість, озлобленість, нетерплячість або ж марнославство, зарозумілість, гордість. Адже сенс посту полягає саме у викорінюванні цих гріховних якостей. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу вказує: «Хто молиться з постом той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, що щиро молиться і постить».


Піст у християнському розумінні є також засобом стяжання Духа Святого. На це призначення вказує святий Серафим Саровський: «Піст, молитва і будь-які інші справи християнські, якими б добрими вони не були, не є метою християнського життя, а слугують головними засобами для її досягнення. Істинна ж мета християнського життя – стяжання Духа Святого Божого. Піст і молитва, милостиня і добрі справи, що здійснюються в ім’я Христа – є дійсними засобами для стяжання Святого Духа. Тому що добро, зроблене заради Нього, дарує вінець правди не тільки в житті майбутнього віку, але і в земному житті переповнює благодаттю Духа Святого».


«Хто обмежує піст тим, що тільки утримується від їжі, той дуже ганьбить його, - наставляє святитель Іоан Золотоустий. - Не одні вуста повинні постити, - ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і усе наше тіло... Піст є відсторонення від зла, приборкання язика, стримання гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення... Ти постиш? Нагодуй голодних, спраглим дай пити, відвідай хворих, не забудь ув'язнених, пожалій змучених, утіш скорботних і таких, що плачуть; будь милосердний, лагідний, добрий, тихий, довготерпеливий, жалісливий, незлопам'ятний, благоговійний і степенний, благочестивий, щоб Бог прийняв і твій піст, і вдосталь дарував плоди покаяння».


Сенс посту  - у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові грунтується всяка доброчесність. Преподобний Іоан Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на один піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної і апостольської любові». Ніщо - є піст, ніщо - є подвижництво за відсутності любові, бо як написано: Бог є любов (1 Ін. 4, 8).


Піст є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен вимолити у Господа прощення своїх гріхів і гідно причаститися святих Христових Таїн. Під час Великого посту необхідно пройти таїнства Сповіді й Причастя мінімум один раз.


Отже, проходячи піст тілесний,будемо постити і духовно. З'єднаємо піст зовнішній з постом внутрішнім, керуючись мудрістю. Очищуючи тіло стриманістю, очистимо і душу покаянною молитвою для надбання доброчесностей і любові до ближніх. Ось це і буде справжній піст, приємний Богу, а значить і для нас спасительний.


Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.




Зібрано громадою для Української Армії:


81 420 грн.


Церковний календар

15 жовтня. Понеділок

свщмч. Кіпріан і мц. Іустинія

блаж. Андрій, юродивий ради Христа

Сщмч. Кипрiана, мц. Юстини та мч. Феоктиста (304). Блж. Андрiя, Христа ради юродивого (936). Блгв. кн. Анни Кашинської (1338). Прп. Касіяна Углицького (1504). Мчч. Давида i Константина, князiв Арагветських (740, Груз.).

16 жовтня. Вівторок

свщмч. Дионисій Ареопагіт

Сщмчч. Дионисiя Ареопагiта, єп. Афiнського (96), Рустика, пресвiтера, та Єлев­ферiя, диякона. Прп. Дионисiя, затворника Печерського, в Дальнiх печерах (ХV). Прп. Іоана Хозевiта, єп. Кесарiйського (VІ). Блж. Ісихiя Хоривiта (VІ).

Парафіяльна школа

Публікації

Патріарх Філарет: Якби в Україні була одна Церква, війни б не було.

Інтерв'ю Святійшого Патріарха Філарета для інтернет-видання OBOZREVATEL.UA

Патріарх Філарет: «Томос буде надано вже в цьому році»

Інтерв'ю Святійшого Патріарха Філарета для інтернет-видання "Лівий берег".

Я на 100% убежден, что православная церковь в Украине получит автокефалию: другого выхода нет, - Патриарх Филарет

"Еще многие сомневаются, будет ли Томос об автокефалии Украинской Церкви или нет. Я на сто процентов убежден, что будет..."

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя