САВАН (ТУРИНСЬКА ПЛАЩАНИЦЯ) — вражаюче свідоцтво правди, свідоцтво надлюдської любові, якщо обман — плід надлюдського генія.

Винятковість та неповторність ідентичного образу, відображеного на Савані, роблять Плащаницю найтаємнішим предметом. Виникає враження, що ми перебуваємо на порозі таємниці, яка не є такою для віруючих людей, але для вчених — стає предметом обговорень та дискусій. Предметом торжества свідомості над розумом.

Чоловік із Савана (Плащаниці) німа, і при цьому змушує про себе говорити. Так турбує своєю присутністю, що ті далекі події двох-тисячолітньої давнини знову стають актуальними, живими. Це відчутний предмет протесту, протистояння. Він притягає маси віруючих, що роздумують про Муки і Воскресіння. Примушує їх нервуватися і хвилюватися з приводу відсутності речових доказів у вірі. Водночас турбує і тривожить атеїстів. Разом з тим факт, що мова йде про конкретний предмет, який містить в собі зашифроване послання мудрим світу цього, приваблює вчених і філософів.

«Це зображення (портрет),— стверджує кардинал Анастасіо Баллестреро, архієпископ Турина і хоронитель Савана (Плащаниці), що прийняв його під опіку за папським рішенням у 1983 p., — нікого не залишає байдужим. Воно захоплююче і водночас вражаюче, викликає здивування, примушує роздумувати і намагатися знайти відповіді на одне й те ж запитання».

«Віруючі у своїх пошуках повністю вільні і спокійні, — підкреслює кардинал Джованні Сальдаріні, нинішній архієпископ Турина і хоронитель Савана (Плащаниці), — тоді як невіруюча людина може опинитися у важкій ситуації, коли після науково-історичних досліджень повинна погодитися і зрозуміти, що тримає у руках справжній Саван, у який був загорнутий Христос».

Необхідно пам`ятати, що прийняття чи неприйняття тези про достовірність Савана (Плащаниці) пропорційне знанням з цієї проблеми. Перша реакція освіченої, але не володіючої достатньою мірою науково-історичними даними людини — це скептичне ставлення до даної проблеми. Згодом, коли переборене первинне неприйняття тези, з`являється сумнів, невпевненість, потім можливість визнання і, як наслідок, враження, захват. Такий шлях пройшла велика кількість дослідників, які під масою перевірених, неспростовних доказів схиляли свої уми, а потім і коліна — у молитві.

Пройти цей шлях, освітлений документальними фактами, пропонується й читачеві цієї книги. Кардинал Сальдаріні пише: «Як би не виник Саван, необхідно, щоб цей унікальний предмет науково-історичних обгрунтувань, вражаючий і хвилюючий уми в теперішній момент більш, ніж будь-коли раніше, був остаточно досліджений в дусі свободи і без предвзятості. А в тих, хто дивиться на Саван, читаючи Євангеліє, обов`язково виникне враження, що він дарує художній опис Євангельської оповіді. Цей опис ставить перед нами багато питань і хвилює, тому заслуговує трактування його як Божого дару для Церкви. Таємниця виникнення Савана і надалі вимагає смирення та пошуків, як духовних, так і науково-історичних, і детального вивчення.