30 р. після Різдва Христа — ввечері 7 квітня тіло Христа покладене в гріб «у білому простирадлі». У недільний ранок полотно знайдене порожнім.
XI ст.— в Едессу (нинішня Урфа в Туреччині) прибуває незвичайний портрет Ісуса на полотні.
525 р. — Під час ремонтних робіт у храмі Мудрості Божої в Едессі знову знайдено портрет Ісуса, названий Мандиліоном (хустиною). Це незвичайний портрет, створений не людською рукою, нерукотворний. Його можна порівняти із Саваном, способом складання, що дозволяє побачити тільки обличчя.
944 р. — візантійські війська під час військового походу проти арабського султана Едесси заволодівають Мандиліоном і 16 серпня урочисто доставляють його до Константинополя. Отут з`ясовується, що це насправді складений Саван.
1147 р.— Людвіг VII, французький король, вшановує Саван під час свого візиту в Константинополь.
1171 р.— Мануїл І Комнін показує Амальрику, латинському царю Єрусалима, реліквії Страстей і катувань, серед них — Саван.
1204 р. — Роберт де Кларі, літописець IV хрестового походу, пише, що Саван зник з Константинополя. Можливо, є таке припущення, була оголошена анафема, тобто покарання у вигляді відлучення від церкви злодіїв, це стало причиною приховання Савана, тобто Саван був, мабуть, захований.
1314 р. — Тамплієри горять на вогнищах як єретики, їх звинувачують у таємному культі «Лику», що, як здавалося, був скопійований з Савана. Один зі спалених тамплієрів був Жоффрей Чорний.
1356 р. — Хрестоносець Жоффрей Чорний, однофамілець вище згаданого, передає Саван канонікам у Ліреї, біля Троуерс, у Франції. Дорогоцінне полотно знаходилося в їхньому володінні близько трьох років.
1389 р. — Петро д`Аркіс, єпископ Троуерс, забороняє виставляння Савана для загального огляду.
1390 р. — Климент VII, антипапа, що перебуває в Авіньйоні, висловлюється з питання Савана у двох Буллах.
1453 р. — Маргарита Чорна, родичка Жоффрея, заповідає полотно Анні ді Люсіжоно, дружині князя Люд-віка ді Савойя, що зберігає Саван у Шамбері.
1506 р. — Папа Юлій II затверджує формуляр Богослужіння і літургію вшановування Савана, одночасно дозволяє виставляння Савана для загального огляду.
1532 р. — Пожежа в ніч з 3 на 4 грудня: срібний реліквіяр (рака), в якому зберігається Саван, загоряється з одного боку, вогонь обпалює полотно вздовж складання, краплі розплавленого металу проникають крізь кілька шарів тканини. Через два роки черниці клярис-тки обшивають пошкоджені місця латками, помітними і сьогодні.
1535 р. — У зв`язку з воєнними діями полотно переноситься в Турин, а потім у Медіолан, Ніццу і знову у Верцелі, залишається тут до 1561 р. і в цьому ж році переправляється знову в Шамбері.
1578 р. — Емануїл Філіберт переносить Саван до Ту-рина з метою скорочення шляху прощі Святому Каролю Барамеушу, що виконував свою обітницю вшанувати Святий Саван. У зв`язку з винятковими торжествами дому Савойя си у зв`язку з роковинами Саван виставляється для загального огляду приблизно кожні 30 років.
1694 р. — 1 червня Саван остаточно переноситься і розміщується у каплиці, побудованій архітектором Джуа-ріно Джуаріні, при катедральному соборі в Турині. У цьому ж році благословенний Себастян Вальфре поправляє латки з метою зміцнення полотна.
1898 р. — Перше фотографування Савана, виконане Секондо Пії між 25 і 28 травня. Захоплююче відкриття фотонегатива, який з неймовірною точністю, детально виявляє постать Чоловіка з Савана. Починаються дослідження і пошуки, насамперед в галузі судової медицини.
1931 р. — У зв`язку з одруженням Умберто ді Савойя, Саван знову фотографується фахівцем — фотографом Джузеппе Енріко.
1933 р. — Саван виставляється для загального огляду, щоб ушанувати тисячадев`ятисотий Ювілей Спасіння.
1939— 1946 р. — під час II світової війни Саван переховують в абатстві Монтеверіні (Аввеліно).
1969 р.— 3 16 по 18 червня проводяться офіційні дослідження реліквії комісією, скликаною кардиналом Мішелем Пелегріно. Перше кольорове фотографування Джованні Баттиста Юдіка Кордіглі.
1973 р. — Перше виставляння Савана перед телекамерами (23 листопада).
1978 р. — Відзначається чотирьохсотліття перенесення Савана з Шамбері в Турин, у зв`язку з цим Саван виставляється для загального огляду з 26 серпня по 8 жовтня. Засідання Міжнародного Дослідницького Конгресу. Численні італійські і закордонні вчені, здебільшого з США, 120 годин робили виміри й аналізи реліквії з метою проведення інтердисциплінарних досліджень.
1980 p. — 13 квітня особисто для Святого Отця Івана Павла II було організоване виставляння Савана.
1983 р. — 18 березня помирає Умберто II ді Савойя. У своєму заповіті він передає Саван Апостольській Столиці. Але на підставі папського рішення реліквія залишається в Турині і передається під опіку й охорону кар-динала-архієпископа Анастасіо Баллестреро.
1988 р.— Взята проба із Савана з метою проведення досліджень методом радіовуглецевого аналізу. Якщо прийняти за достовірні результати досліджень, слід вважати, що Саван був створений у 1260— 1390 роках після Різдва Христового. Але способи і метод ведення досліджень, їхня достовірність, застосовані до забруднених проб, таким як проби Савана, більшістю вчених не приймаються, вважаються необґрунтованими і недостовірними. У 1995 р. російський вчений Дмитро Куз-нєцов науково довів те, про що колись оголосив під час конгресу в Римі у 1993 p., тобто що пожежа 1532 р. змінила кількісний склад радіоактивного вуглецю, який знаходиться на Савані, й у результаті отримано перекручений результат, у той час як Саван можна датувати І століттям після Різдва Христового.
1992 р. — 7 вересня проводяться офіційні, на державному рівні, огляди експертами, яким було запропоновано висловити свою думку і рекомендації про найкращий спосіб консервації і збереження Савана.
1993 р. — 24 лютого Саван тимчасово перенесено на вівтар катедрального собору в Турині в зв`язку з реставраційними роботами в каплиці Джуаріні.
1995 р. — кардинал Туринський Джованні Сальдаріні, хоронитель Савана, повідомив про майбутні виставляння Савана для загального огляду: у 1998 р. — у зв`язку зі сторіччям виконання перших фотознімків Савана й у 2000 р. — в ознаменування двохтисячного ювілею Спасіння.
1997 р. — Пожежа, що лютувала в ніч з 11 на 12 квітня, завдала значних пошкоджень каплиці Савана і поширилася на катедральний собор. Бажаючи врятувати Саван, пожежники змушені були розбити броньоване куленепробивне скло. 14 квітня комісія з кваліфікованих і досвідчених фахівців, скликана кардиналом Джованні Сальдаріні, досліджувала стан Савана й встановила, що він не постраждав і не зазнав пошкоджень. Кардинал повідомив, що передбачені виставляння Савана у 1998 і 2000 роках будуть проведені в Турині, як і було заплановано.
