Бог сприяє і Слово утверджує твоє благодумання, пречесний архимандрите всієї Русі, панотче мій Акіндіне. Подай же мені благоприйняття свого слуху, аби в нього виголосив житія чудесних і блаженних мужів, діяння і знамення, які були в святому цьому монастирі Печерському, [і] про які чув від єпископа Симона Володимирського та Суздальського, брата твого, колишнього чорноризця того ж Печерського монастиря, котрий оповів мені, грішному, про святого й великого Антонія, який був першоначальником руських мнихів, та про святого Феодосія, і про життя святих та преподобних отців, [що були] по них, [і] померли в Домі Пречистої Божої Матері. Та

почує твоя благорозумність моє молодорозум`я та недосконалість мислення, Запитав мене колись, велячи мені розповісти про діяння тих чорноризців. [Проте], знаєш мою невченість і не найліпший розум, чому завжди, щось оповідаючи, зі страхом мовлю до тебе-то як можу ясно оповісти сотворені ними знамення та чудеса преславні? І [тому тільки] трохи дечого оповів тобі [тоді] з тих преславних чудес, а більшість забув зі страху, соромлячись твого благочестя [або] недобре розповів. [Отже], вирішив писанням звістити тобі про святу блаженну братію нашу, аби й наступні чорноризці дізналися [про] Благодать Божу, яка була на святому сьому місці, і прославили Отця Небесного, Котрий показав такі світильники в Руській землі, у Печерському святому монастирі.

 

Примітки

 

1. ...до архимандрита Печерського Акіндіна .. Мається на увазі Акіндін II, архимандрит Києво-Печерський з 1203 по 1232 (?)р. Його біографія невідома,

2. Про Історію написання цього зібрання див. вступ. Основним джерелом твору була авторська редакція "Повісті минулих літ", проте Полікарп використав й інші джерла, про які ми скажемо в примітках до окремих слів.