Назва церкви Десятинної або ще "соборної мармурової" рівно ж як і ще одна літописна назва "Пресвятої Богородиці", не вказують якому Богородичному святу вона була присвячена. Устав святого Володимира її називає просто соборною, а пізніша київська традиція дає Десятинній церкві ім`я "Богородиці в Дівєх". Єдина вказівка на храмове святкування в Десятинній церкві подає нам літопис з приводу 8-ми денного свята при посвяченні Преображенської церкви у Василеві: "І празникував князь Володимир тут вісім днів, і вертався до Києва на Успіня святої Богородиці. І тут знову він празник світлий справляв, скликаючи незчисленне множество народу. Він бачив же, (що) люди є християнами, (і) радувався душею і тілом. І так в усі літа він чинив".

Митрополит Євгеній на цій підставі думав, що Десятинна церква була присвячена Успіню Пресвятої Богородиці. Це співпадає з літописними повідомленнями про те, що Володимир в Корсуні хрестився у Влахернському храмі, який мав свою традиційну тяглість до відомого Царгородського Влахернського храму, в якому зберігалися реліквії Успіня - гріб з ризою Богородиці. 

Шанування Успіня в Київській Русі Україні було досить поширене. Храми на честь Успіня виникають в багатьох містах і стають священним палладіумом, як на півдні так на заході і півночі Київської держави - Велика Печерська церква, храми в Каневі, Переяславі, в Чернігові, Володимирі-Волинському; Суздалі, Володимирі на Клязьмі. 

Після свого третього оновлення (ХІХ ст.) церква була посвячена в честь Різдва Богородиці. М. М. Захарченко в своїй книзі "Киев тепер и предже" зазначає, що церква нова ХІХ століття є парафіяльною і храмовим святом її є день 8 вересня Різдва Пресвятої Богородиці.