1 Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, 2 обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.

3 Благословен Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який з великої Своєї милости вiдродив нас воскресінням Iсуса Христа з мертвих для живого уповання‚ 4 для спадщини нетлiнної, чистої, нев’янучої, яка зберiгається на небесах для вас, 5 яких сила Божа через вiру охороняє для спасiння, що готове вiдкритися в останнiй час. 6 Цьому радiйте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, вiд рiзних спокус, 7 щоб випробувана вiра ваша виявилася коштовнi­шою за золото, що гине, хоч i очищається вогнем, на похвалу i честь i славу під час об’явлення Iсуса Христа, 8 Якого, не бачивши, любите, i в Якого вiруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, 9 досягаючи, нарештi, вiрою вашою спа­сiння душ. 10 Цього-то спасiння сто­сувалися шукання i дослiджен­ня пророкiв, якi про­вiщали про визначену вам благодать, 11 дослiджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провiщаючи спочатку Христовi страждання i наступну за ними славу. 12 Їм же було вiд­крито, що не їм самим, а нам служило те, що нинi проповiдане вам Духом Святим через благовiсни­кiв, посланих iз неба, у що бажають проникнути ангели.

13 Тому, улюбленi, пiдперезав­ши стегна розуму вашого, пильну­ючи, майте досконалу надiю на благодать, що подається вам у яв­леннi Iсуса Христа. 14 Як слухнянi дiти, не потурайте похотям, що бу­ли в час вашого невiдання, 15 але, за прикладом Святого, Який покликав вас, i самi будьте святi в усiх вчинках. 16 Бо написано: “Будьте святi – Я бо святий”. 17 І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кож­ного по дiлах, то зi страхом проводьте час мандрування вашого,18 знаючи, що не тлiнним срiблом або золотом визволенi ви вiд суєт­ного життя, переданого вам вiд батькiв, 19 а дорогоцiнною Кров’ю Христа, як непорочного i чистого Агнця, 20 призначеного ще ранiше створення свiту, але явленого ос­таннiм часом для вас, 21 що увiру­вали через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих i дав Йому славу, щоб ви мали вiру i уповання на Бога.

22 Послухом iстинi через Духа, очистивши душi вашi для нелицемiрного братолюбства, постiйно любiть один одного вiд чистого серця, 23 як вiдродженi не вiд тлiнного насiння, а вiд нетлiнного, вiд Слова Бога Живого, Який перебуває повiк. 24 Бо всяка плоть як трава, i всяка слава людська як цвiт на травi; як засохне трава, i цвiт її одпаде; 25 Слово ж Гос­поднє перебуває повiк; а це є те Слово, яке проповiдане вам.

2 Отже, вiдклавши всяку злобу, i всяке лукавство, i лице­мiрство, i заздрiсть, i всяке лихослiв’я,2 як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне мо­локо, щоб вiд нього вирости вам на спасiння; 3 бо ви пiзнали, що благий Господь. 4 Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, 5 i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духов­ний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа. 6 Бо сказано в Писаннi: “Ось Я кладу в Сионi камiнь нарiжний, обраний, дорогоцiнний; i вiруючий у Hього не осоромиться”. 7 Отже, Вiн для вас, вiруючих, коштовнiсть, а для невiруючих камiнь, який вiдкинули будiвничi, але який став наріжним каменем, каменем спотикання i каменем спокуси, 8 об який вони спотикаються, не пiдкоряючись слову, на що вони й призначенi були. 9 А ви – рiд обраний, царствене священство, народ святий, люди вiдновлення, поставленi для того, щоб сповi­щати чесноти Того, Хто покликав вас iз темряви у чудове Своє свiт­ло; 10 колись не народ, а нинi народ Божий; колись непомилуванi, а нинi помилуванi. 11 Улюбленi! Прошу вас, як пришельцiв i подо­рожніх, сторонитися тiлесних похотей, якi повстають проти душi, 12 i провадити доброчесне життя ваше мiж язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинцiв, побачивши добрi дiла вашi, прославили Бога в день вiдвiдання. 13 Отже, будьте покiрнi всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховнiй владi, 14 чи правителям‚ як вiд Hього посланим для покарання злочинцiв i для похвали тим, хто робить добро, – 15 бо така є во­ля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозум­них людей, – 16 як вiль­нi, не як тi, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божi.17 Усiх шануйте, братс­тво любiть, Бога бiйтеся, царя поважайте.

18 Слуги, корiться з усяким стра­хом господарям, не тiльки добрим i лагiдним, але й суворим, 19 бо те угодне Боговi, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. 20 Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро i страждаючи, ви терпите, це угодно Боговi. 21 Бо ви до цього покликанi: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. 22 Вiн не вчинив нiякого грiха, i не було лукавства в устах Його. 23 Коли Його лихословили, Вiн не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Суддi Праведному. 24 Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. 25 Бо ви були, як вiвцi заблукалі, що не мають пастиря, але нинi повернулись до Пастиря i Охоронця душ ваших.

3 Також i ви, жiнки, будьте покiрнi своїм чоловiкам, щоб деякі з них, якi хоч i не пiдкоря­ються слову, життям своїх жiнок без слова приєднувались, 2 коли побачать ваше чисте, богобоязне життя.3 Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє – заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, 4 а потаємна людина серця в нетлiннiй красi ла­гiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом. 5 Так колись i святi жiнки, покладаючи надiю на Бога, прикрашали себе, пiдкоряючись своїм чоловiкам. 6 Так Сарра пiдкорялась Авраамовi, називаючи його господарем. Ви – дiти її, якщо робите добро i не лякаєтесь нiякого страху.

7 Також i ви, чоловiки, поводьтеся розсудливо з жiнками, як не­мічному сосуду, вiддаючи їм честь‚ як спiвспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам пере­шкод у молитвах.

8 I нарештi, будьте всi однодум­нi, милостивi, братолюбні, милосердні, дружелюбнi, смиренномуд­рi;9 не платiть злом за зло або ли­хослiв’ям за лихослiв’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликанi, щоб успадкувати благословення. 10 Бо, хто хоче любити життя i бачити добрi днi, той нехай стримує язик свiй вiд зла i вуста свої вiд лукавих слiв; 11 ухиляйся вiд зла i твори добро; шукай миру i прагни його, 12 бо очi Господнi зверненi до праведних, i вуха Його – до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити iз землi. 13 I хто заподiє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? 14 Але коли ви i страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бiйтеся i не тривожтеся.

15 Господа Бога святiть у серцях ваших; завжди будьте готовi всiм, хто домагається вiд вас звiту про ваше уповання, дати вiдповiдь iз лагiднiстю i благоговiнням. 16 Майте добру совiсть, щоб тим са­мим, за що лихословлять на вас, як злочинцiв, були осоромленi тi, якi ганьблять ваше добре життя в Христi.17 Бо коли на те воля Бо­жа, то краще постраждати за доб­рi дiла, нiж за злi; 18 тому що i Хрис­тос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за грiхи на­шi, Праведник за неправедних, був­ши умертвлений тiлом, але ожив­ши Духом, 19 Яким Вiн i тим духам, що перебували у темницi, зi­йшовши, проповiдав, 20 якi колись противилися Божому довготерпiн­ню, що очікувало їх за днiв Hоя, коли будувався ковчег, у якому не­багато, тобто вiсiм душ, спасло­ся вiд води. 21 Так i нас ни­нi‚ по­дiбно до цього образу, хрещення, не обмивання тiлесної нечистоти, а обіцяння Боговi доброї совiсти, спасає воскресінням Iсуса Христа, 22 Який, зiйшовши на не­бо, перебуває праворуч Бога i Яко­му скорились ангели, i влади, i сили.

4 Отже, як Христос постраж­дав за нас тiлом, так i ви озб­ройтеся тiєю самою думкою; бо хто страждає тiлом, перестає грi­шити, 2 щоб останнiй час життя в тiлi жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. 3 Бо досить, що ви в минулому життi виконували волю язичникiв, пере­буваючи в розпустi, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтвi, безчинному бенкетуван­нi, хабарництвi й богомерзенних ідолослужiннях; 4 тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ни­ми в цiй розпустi, i лихословлять на вас. 5 Вони дадуть вiдпо­вiдь Тому, Хто має судити живих i мертвих. 6 Бо на це i мертвим благовiстилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плот­тю, по-Божому жили духом. 7 А втiм, близький усьому кiнець.

Отже, будьте розсудливi i пиль­нуйте в молитвах. 8 Передусiм же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безлiч грiхiв. 9 Будьте гостиннi один до одного без нарiкань. 10 Служiть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрi домоправителi рiзноманітної благодатi Божої. 11 Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силi, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Iсусом Хрис­том. Йому ж слава i влада на віки віків. Амiнь.

12 Улюбленi! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, нiби пригоди для вас чужої, 13 оскiльки ви берете участь у стражданнях Хрис­тових, радійте, щоб i в з’явлення слави Його ви зрадiли i зве­селились. 14 Якщо лихословлять вас за iм’я Христове, то ви блаженнi, бо Дух слави i Дух Божий спочиває на вас. Тими Вiн ганьбиться, а вами прославляється. 15 Тiльки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодiй, чи злочинець, або як той, хто зазiхає на чуже; 16 а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. 17 Бо час розпочатися судовi з дому Божого; а якщо пер­ше почнеться з нас, то який кi­нець тих, хто противиться Євангелiю Бо­жому?18 I якщо праведник ледве спасається, то нечестивий i грiш­ний де з’явиться? 19 То­му i тi, що страждають з волi Божої, нехай вiддадуть Йому, як вiр­ному Творцевi, душi свої, роблячи добро.

5 Пастирiв ваших благаю я, спiвпастир, i свiдок страждань Христових‚ i спiвучасник слави, що має вiдкритися: 2 пасiть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче i Боговгодно не для ганебної користи, а щиро; 3 i не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi; 4 i коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вiнець слави. 5 Також i молодшi, будьте покiрнi пастирям; а всi, покоряючись один одному, одягнiться у смиренномудрiсть, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

6 Отже, смирiться пiд мiцною ру­кою Божою, щоб пiднiс вас свого часу. 7 Усi турботи вашi покла­дiть на Hього, бо Вiн пiклується про вас. 8 Будьте тверезi, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол хо­дить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти. 9 Станьте проти нього мiцною вiрою, знаючи, що такi самi страждання трапляються i з вашими браттями у свiтi. 10 Бог же всякої благодатi, Який покликав нас до вiчної слави Своєї у Христi Iсусi, Сам при ко­роткочасному стражданнi вашо­му нехай удосконалить вас, нехай утвер­дить, нехай змiцнить i нехай зробить непохитними. 11 Йому слава й держава на віки віків. Амiнь.

12 Це коротко написав я вам че­рез Силуана, вiрного, як гадаю, ва­шого брата, щоб упевнити вас, утi­шаючи i засвiдчуючи, що це iстин­на благодать Божа, в якiй ви пере­буваєте.

13 Вiтає вас обрана, як i ви, церк­ва у Вавилонi i Марк, син мiй. 14 Вiтайте один одного цiлуванням любови. Мир вам усiм у Христi Iсусi. Амiнь.