Свідки Єгови проповідують, що їх засновником є сам Єгова і виникли вони дуже давно, а оскільки не можуть точно визначити час виникнення, то поєднують різні історичні епохи: часи Авеля, Патріархів, Пророків, Ісуса Христа, Апостолів і перших християн.
Рассел не соромився свого розпусного життя і, посилаючись на 1 Цар. 11, 1, прагнув зрівнятися із Соломоном. Своє розлучення з дружиною також оправдував Словом Божим (Еф. 5, 22). Вважав, що захворювання її обличчя - це кара Божа за непослух чоловікові. На судовому процесі Марія Фран-циска Аклей, між іншим, свідчила, що Рассел щодо неї був деспотом, грубіяном, нестриманим, безсовісним. Після розлучення, датованого 4 травня 1906 року, Рассел залишив колишню дружину без засобів для існування, хоч його капітал становив майже півмільйона доларів.
Було багато спроб позбавити Рассела життя. Станлей у своєму листі написав: ,3 розповідей батьків знаю, що на Рассела було кільканадцять замахів. У нього багато разів стріляли в Брукліні та в інших місцевостях..., але він залишався живий... Чимало разів пробували його отруїти. Змовлялися проти нього в самому гнізді, тобто в Бруклінському Товаристві „Вартова Башта", де було багато „братів", які чекали смерті Рассела, щоб посісти його місце".
Рассел багато подорожував з метою поширення свого вчення. У 1911 році був у Варшаві. На проповідь прийшло 12 осіб, три з них прийняли його вчення.
16 жовтня 1916 року у товаристві Мента Струджеона Рассел вирушив у свою останню „місіонерську" подорож з Брукліна до Детройта, Лансінґа, Чікаґо, Спрінґфілда, Канзас Сіті, Далласа, Ґавелстона, Хюстона, Сан-Франциско, Сан-Дієго (Каліфорнія), Лос-Анджелеса... До Брукліна він повернувся у труні (з листа Станлея). Рассел помер на 65-ому році життя, 31 жовтня 1916 року, в поїзді, отруєний своїми „братами", яким безмежно довіряв.
Після смерті Рассела володарювати над дослідниками Святого Письма (бо таку назву „овечкам" дав сам Рассел за три роки до смерті) почав Йозеф Руттерфорд, який своїм диктаторством довів до поділу дослідників на 11 груп. На конвенції в Огайо 20 липня 1931 року своїх прибічників він назвав „Свідками Єгови*. Цю назву Руттерфорд запозичив з книги Ісаї (Іс. 43, 10-12), у якій розповідається, як Бог через пророка звертався до народу Старого Завіту: „Ви мої свідки".
Будучи при владі, Руттерфорд не визнавав спро-тиву, був дуже суворий зі своїми „овечками", відійшов від принципів свого попередника, його способів урядування і методів поширення теократичної науки, за якою політична влада в країні належить духовенству. Він увів звичай ходіння від дому до дому, від дверей до дверей, щоб ширити облудне вчення. Ця практика несумісна зі Словом Божим, бо Ісус сказав: „Зоставайтесь у тім домі... Не переходіть із хати до хати" (Лк. 10, 7).
Руттерфорд поділив Свідків Єгови на два класи. До першого, так званого класу небесного чи класу правлячого, зарахував 144 000 Свідків, які, в його розумінні, мають допомагати Єгові урядувати... Щоб не виникало сумнівів, кому випаде щастя піти до неба, звелів скласти список "щасливців". З цим списком спочатку ознайомився сам Руттерфорд, а потім його подали учасникам конгресу, який проходив у Вашінгтоні 31 травня - 2 червня 1935 року.
Рассел не соромився свого розпусного життя і, посилаючись на 1 Цар. 11, 1, прагнув зрівнятися із Соломоном. Своє розлучення з дружиною також оправдував Словом Божим (Еф. 5, 22). Вважав, що захворювання її обличчя - це кара Божа за непослух чоловікові. На судовому процесі Марія Фран-циска Аклей, між іншим, свідчила, що Рассел щодо неї був деспотом, грубіяном, нестриманим, безсовісним. Після розлучення, датованого 4 травня 1906 року, Рассел залишив колишню дружину без засобів для існування, хоч його капітал становив майже півмільйона доларів.
Було багато спроб позбавити Рассела життя. Станлей у своєму листі написав: ,3 розповідей батьків знаю, що на Рассела було кільканадцять замахів. У нього багато разів стріляли в Брукліні та в інших місцевостях..., але він залишався живий... Чимало разів пробували його отруїти. Змовлялися проти нього в самому гнізді, тобто в Бруклінському Товаристві „Вартова Башта", де було багато „братів", які чекали смерті Рассела, щоб посісти його місце".
Рассел багато подорожував з метою поширення свого вчення. У 1911 році був у Варшаві. На проповідь прийшло 12 осіб, три з них прийняли його вчення.
16 жовтня 1916 року у товаристві Мента Струджеона Рассел вирушив у свою останню „місіонерську" подорож з Брукліна до Детройта, Лансінґа, Чікаґо, Спрінґфілда, Канзас Сіті, Далласа, Ґавелстона, Хюстона, Сан-Франциско, Сан-Дієго (Каліфорнія), Лос-Анджелеса... До Брукліна він повернувся у труні (з листа Станлея). Рассел помер на 65-ому році життя, 31 жовтня 1916 року, в поїзді, отруєний своїми „братами", яким безмежно довіряв.
Після смерті Рассела володарювати над дослідниками Святого Письма (бо таку назву „овечкам" дав сам Рассел за три роки до смерті) почав Йозеф Руттерфорд, який своїм диктаторством довів до поділу дослідників на 11 груп. На конвенції в Огайо 20 липня 1931 року своїх прибічників він назвав „Свідками Єгови*. Цю назву Руттерфорд запозичив з книги Ісаї (Іс. 43, 10-12), у якій розповідається, як Бог через пророка звертався до народу Старого Завіту: „Ви мої свідки".
Будучи при владі, Руттерфорд не визнавав спро-тиву, був дуже суворий зі своїми „овечками", відійшов від принципів свого попередника, його способів урядування і методів поширення теократичної науки, за якою політична влада в країні належить духовенству. Він увів звичай ходіння від дому до дому, від дверей до дверей, щоб ширити облудне вчення. Ця практика несумісна зі Словом Божим, бо Ісус сказав: „Зоставайтесь у тім домі... Не переходіть із хати до хати" (Лк. 10, 7).
Руттерфорд поділив Свідків Єгови на два класи. До першого, так званого класу небесного чи класу правлячого, зарахував 144 000 Свідків, які, в його розумінні, мають допомагати Єгові урядувати... Щоб не виникало сумнівів, кому випаде щастя піти до неба, звелів скласти список "щасливців". З цим списком спочатку ознайомився сам Руттерфорд, а потім його подали учасникам конгресу, який проходив у Вашінгтоні 31 травня - 2 червня 1935 року.
Армагедон анступить тоді, коли останній з "рештки" перейде до неба. До другого класу Руттерфорд зачислював тих, які з 1935 року вступатимуть в організацію "Вартова Башта". Це будуть так завані "інші вівці" (Йо. 10, 16). Здійснивши поділ Свідків на два класи, Руттердорф часто повторював: "Мільйони людей, які живуть у цей час, вже ніколи не помруть", - але сам помер 8 січня 1942 року, як помирають всі на світі, а також Свідки обох класів.
Руттердорф, як і Рассел, визначав дати Другого приходу Ісуса Христа на замлю, але ці дні минали, звичайно, як минає кожний інший день, без апокаліптичних сцен. А Свідки Єгови помирають і донині, компроментуючи себе в очах цілого світу.
Святе Письмо заперечує їх вчення, бо Другий прихід Христа відбудеться в славі й маєстаті, та "побачить Його кожне око" (Од. 1, 7), і кожне коліно схилиться перед Ним 9Пм. 14, 11; Флп. 26 10), "і зберуться перед Ним усі народи" (Мт. 25, 32), а про день Його приходу не знає ніхто (Мр. 13, 32), і Свідки Єгови теж.
