В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
В каноні святого Андрія Критського св. Церква
вкладає в уста грішника, який кається, такі слова: “Я осквернив плоті моєї ризу і очорнив її, те, що за образом Твоїм, Спасе, і за подобою”. “Риза плоті” – значить риза або сорочка плотська, або сама плоть як риза.
Плоть дійсно є ризою стосовно душі. Душа з’єднана з плоттю, одягнена в неї, як тіло в одяг. Називаючи плоть ризою душі, св. Церква підкреслює перевагу душі над тілом. Як не тіло існує для одягу, а навпаки – одяг для тіла, так само і не душа створена для тіла, а тіло для душі. Перевагу душі над тілом підкреслив Господь наш Ісус Христос, коли сказав: “Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг?” (Мф. 6, 25). Цю істину повинні зрозуміти усі люди, які живуть вимогами й інтересами плоті. Вище благо життя вони бачать у тому, щоб усе було добре для тіла; тобто, щоб тіло було здоровим, ситим, мало чуттєві задоволення, насолоджувалося зовнішніми вигодами, зовнішнім комфортом. Про душу вони або зовсім не дбають, або задовольняють її потреби настільки, наскільки душа обслуговує тіло. Вони не думають про очищення душі, про її спокій і спасіння. Ці люди змінили встановлений Богом порядок, поставивши душу слугою тіла, а не тіло – слугою душі. Результатом цієї зміни порядку речей стала духовна криза у суспільному житті. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, є результатом порушення Божественних настанов, Божественного порядку.
Перші люди жили в раю у стані невинності. Їхнє тіло було чистим посудом чистої душі. З втратою душевної чистоти стало нечистим і тіло. До тіла приєдналася нечистота душі, як тілесна нечистота пристає до одягу. Рука, яка святотатствено була простягнута до забороненого плоду, гортань і чрево, що прийняли цей плід, осквернили тіло. Опоганення тіла відбулося після осквернення душі. Гріх непослуху волі Божій стався в душі. Після осквернення через душу тіла у ньому почався процес тління і смерті.
Разом з життям кожен з нас успадкував від Адама і цю гріховну скверну, яка примножується новими гріховними сквернами. Наше тіло тому виявилося нечистим, що я “очорнив те, що за образом і подобою”, тобто душу, створену за образом і за подобою Божою.
Душа богоподібна за своєю сутністю, тому що подібно до Бога вона духовна і безсмертна. Ніхто не може змінити природу душі. Як матерію не можна знищити, так і безсмертна душа не може піти у небуття.
Душа богоподібна за своїми якостями. У ній відображаються найвищі риси розуму, любові і волі Божої. Душа богоподібна і по відношенню до світу, бо має владу над земним творінням.
Усі ці риси образу Божого потьмяніли під прошарком духовної скверни: гріх “окаляв” богоподібну душу. Тепер все важче і важче стає впізнати богоподібну душу в тваринному житті людини. Її тілесне життя наповнене плотоугодництвом, а духовне – повне оман, неправди і всякої диявольщини.
Для того, щоб повернути себе до Богоустановленого закону, необхідно підпорядкувати тіло душі і поставити в житті на перше місце інтереси душі, а вимоги тіла – на друге; образно кажучи, поставити все з голови на ноги. Євангельський блудний син покаявся і повернувся до батька; митар сповідав перед Богом свій гріх – роздав половину свого багатства жебракам і повернув тим, кого він образив, учетверо більше; блудниці повернулися до доброчесного життя; гонитель віри Христової став ревним її проповідником; розбійник сповідував на хресті Сина Божого. В усьому цьому була перемога духу над тілом, як-то кажуть, “повернення на круги своя”.
Кожному грішнику потрібно сповідати себе перед Господом нечистим душею і тілом і просити у Нього благодатних сліз для того, щоб змити цю нечистоту.
Амінь!
