Дорогі браття і сестри!
Кожна людина без винятку наражається у зем-
ному житті на спокуси. Навіть Господь наш Ісус Христос зазнав спокус від диявола. Всі спокуси, починаючи від спокуси праотців у раю, за своєю природою однакові. Вони мають за мету віддалити людину від Бога, від виконання Його волі.
Диявол знав, що люди можуть блаженствувати тільки у спілкуванні з Богом, у всьому підкоряючись Його волі. Тому диявол доклав усіх зусиль для того, щоб перервати це спілкування. Він використав для досягнення своєї мети неправду, хитрість та схильність людини до богоуподібнення і блаженного життя. Він став переконувати Адама і Єву, що можна бути щасливими і без Бога. Даремно, мовляв, вони стримують себе заради заповіді Бога і не споживають від дерева пізнання добра і зла. Диявол навіював їм, що споживання забороненого плоду не зло, а благо. Як тільки вони з’їдять заборонений плід, перед ними відкриється широка дорога знання, і вони вже не матимуть необхідності у керівництві Божому, бо самі зробляться богами, ні від кого не залежними. Диявольські неправда та хитрість потрапили у сприятливий ґрунт. Перші люди вирішили бути щасливими і блаженними без Бога. Те, що Бог попередив людей про смерть, яка спіткає їх за споживання цього плоду, для Адама і Єви втратило значення – вони сподівалися без зусиль з свого боку, одним лише вкушанням плоду, одержати насолоду. Уявна легкість досягнення своєї мети спокусила перших людей. Однак вони не стали богами, а натомість втратили блаженство і спілкування з Богом.
Таким же чином спокушав диявол й Ісуса Христа. Як і наших праотців, він спокушав Спасителя в честолюбстві і нездержливості. Коли Христос зголоднів у пустелі, диявол сказав Йому: “Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібами”. Спокусник хотів легким способом вгамування голоду схилити Його на шлях нездержливості. Не змігши перемогти Христа цією спокусою, диявол намагається пробудити у Ньому марнославство і честолюбство. Він пропонує Христу кинутися з даху храму і на подив людям залишитися цілим і неушкодженим. Зазнавши поразки і тут, диявол зводить Ісуса Христа на високу гору і показує Йому в єдину мить усі царства світу, обіцяючи дати Йому у володіння весь світ, якщо тільки Ісус вклониться йому – дияволу. Цю сильну спокусу владолюбством Христос відкинув словами: “Відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи” (Мф. 4, 10). Таким чином Ісус Христос переміг усі спокуси диявола, перед якими не встояли перші люди.
Якщо навіть Спаситель наш був підданий спокусам, то це значить, що і кожна людина постійно піддається спокусам. Наша біда полягає не в тому, що ми живемо в атмосфері постійних спокус, а в тому, що ми їх не перемагаємо. Нас часто перемагає диявол. Ми спокушаємося “похіттю плоті, похіттю очей і гордістю життєвою”.
І якщо проаналізувати усі спокуси, то вони зводяться до одного – відвести людину від Бога, примусити її йти шляхом, який призводить до духовної смерті. Був час, коли атеїзм відвів від Бога мільйони людей – дорослих і дітей, чоловіків і жінок. В результаті цього люди втратили віру, духовне життя згасало. Диявол торжествував, але не дуже довго. Прийшли нові часи, часи свободи. Тепер люди можуть вільно сповідувати віру в Бога, брати участь у богослужіннях, читати Біблію та іншу духовну літературу. Здавалося б, треба радіти, але не так сталось, як гадалось: диявол не дрімає. Як писав ап. Петро, він, як лев, рикає, шукаючи, кого б пожерти.
Диявол продовжує спокушати людей і відводити їх від Бога і справжнього духовного життя. Зараз стало немодним заперечувати Бога, проте істинну віру в Бога часто стали змішувати з іншими віруваннями – віруваннями хибними, хоча зовні пристойними. У багатьох віруючих уживаються ікона і талісман, відвідування храмів і звернення до ворожок, молитва і ворожіння на картах, священики та екстрасенси. Як може християнин водночас вірувати у Отця Вседержителя, Творця неба і землі, і в силу талісмана?! Як можуть віруючі звертатися за зціленням не до Бога – Владики життя та смерті, а до чаклунів, знахарів та різних лжецілителів?! Один час не вірили в існування потойбічного світу і всього надприродного. Все, що не можна було пояснити матеріальними законами, відкидалося без будь-яких розумних доказів. А тепер люди вірять у різноманітні прикмети. Вони спокушуються східною містикою, окультизмом, слухають віщання астрологів та магів.
Як після всього цього віруюча людина, християнин, а тим більше православний християнин, може звертатися з молитвою до Бога, казати: “Крім Тебе, іншого Бога не знаємо”; або: “Тобі Єдиному согрішаємо, але і Тебе Єдиного просимо”.
Використовуючи природне прагнення людей до зцілення від хвороб, бажання довідатися про майбутнє, диявол вводить людей у спокуси і віддаляє від поклоніння Єдиному істинному Богу, в Тройці славимому. Не можна вірувати в істинного Бога, поклонятися Йому, звертатися до Нього з молитвою і водночас вірити чаклунам, магам, астрологам, екстрасенсам, окультистам, знахарям, ворожкам і всій іншій диявольщині.
Всі ці види спокус треба відкидати, як це зробив Господь наш Ісус Христос, коли сказав дияволу: ”Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи”. Не дамо ж, браття і сестри, дияволу відвести нас від Єдиного істинного Бога. Будемо завжди розумом і серцем просити Отця Небесного: “Отче наш... не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого”.
Амінь!
