Архів парафії
Збудуємо храм разом!
Вклади свою цеглину в новий храм Божий !
Наш банер
Рекомендуємо
Наш телеграм канал.
Ікони з дерева
Воскресіння Христове є явлення Божественної всемогутності: Христос після хресної смерті зійшов до пекла, знищив смерть, воскрес на третій день і з Собою воскресив Адама та весь людський рід від пекельних кайданів і тління. Воскреснувши, Він освятив, благословив і утвердив загальне воскресіння всіх людей, які повстануть із землі в день воскресіння.
Через Своє Воскресіння Христос учинив нас переможцями смерті, і своїм життям у Христі ми отримуємо начатки безсмертя: "Ніхто нехай не боїться смерті! - каже св.І.Золотоустий, - звільнила-бо нас Спасова смерть."
Пасха - найдавніше свято християнської Церкви. Воно встановлене і святкувалося вже в апостольські часи. У перші віки Пасху святкували не всюди одночасно. У малоазійських Церквах її святкували 14 нісана (за нашим календарем це березень-квітень). Західна Церква святкувала Пасху в першу неділю після весняного повного місяця. Спроба встановити згоду між Церквами щодо часу святкування Пасхи робилася ще в середині ІІст. за св.Полікарпа, єп.Смирнського. Перший Вселенський Собор (325р.) постановив святкувати Пасху повсюдно в один час. З давніх часів православні помісні Церкви святкують Пасху в першу неділю після повного місяця в проміжку між 25 березня та 25 квітня за старим стилем.
Божественній славі Воскреслого Господа відповідає високе та особливе піднесення, яким супроводжується богослужіння протягом усього Пасхального тижня.
До початку пасхального богослужіння в храмі читається книга Діянь апостольських як незаперечне свідчення істини Воскресіння Христового.
Перед початком Ранньої храм, за стародавнім звичаєм, наповнюється фіміамом на знак благодаті, отриманої нами через Воскресіння Христове.
Ще з апостольських часів Церква проводить пасхальне богослужіння вночі. Подібно до стародавнього обраного народу, який був напоготові в ніч свого визволення з єгипетської неволі, не сплять цієї священної святкової і спасенної ночі Світлого Христового Воскресіння і християни.
У кінці Літургії на перший день свята освячується артос - велика просфора з зображенням Хреста чи Воскресіння. Цей артос увесь Світлий тиждень обноситься з хресним ходом довкола храму, а в монастирях ще вноситься в трапезну на час братської трапези.
У суботу артос розділюється і роздається вірним після Літургії як велика церковна святиня для споживання перед їжею.
Освячення артоса виникло як наслідування апостолів, які, звикнувши споживати трапезу разом з Господом, і після Вознесення уявляли Його поряд із собою. Разом з тим, артос нагадує, що Ісус Христос став для нас істинним Хлібом вічного життя.
Отці Церкви та церковні постанови приписують віруючим цілий Світлий тиждень перебувати в храмах, співаючи псалми і духовні пісні, радіючи і торжествуючи у Христі.
Пасхальний тиждень закінчується на восьмий день - в Неділю про ап.Фому, яка здавна являла собою особливе торжество - неначе заміну, повторення самого пасхального дня, а тому і названа Антипасхою. З Антипасхи починається коло неділь і тижнів усього церковного року.
На восьмий день Господь з`явився апостолам, в т.ч. і апостолу Фомі, щоб той упевнився в дійсності Воскресіння. Служба Неділі про Фому спонукає віруючих пробудитися від гріховного сну, обернутися до Сонця Правди - Христа.
У вівторок після Неділі Антипасхи всі віруючі відзначають Проводи - йдуть на могили своїх родичів привітати і тих з Пасхою та помолитися за упокоєння їхніх душ. Від цього дня вперше після Великого Четверга знову починають служитися заупокійні служби.
Після другої неділі після св.Пасхи - Неділі про Фому - йде Неділя св.Жінок-Мироносиць. Окрім мироносиць, споминаються ще й праведні Йосип Аримафейський та Никодим - потайні учні Господа. Вони, разом із мироносицями, були свідками Його смерті та Воскресіння. У службі цього дня Церква прославляє Хрест і спасенну смерть Господа, славне Воскресіння, а тоді вже святий подвиг віри та любові учнів і учениць Господніх.
У четверту неділю після Пасхи Церква згадує уздоровлення недужого, який перебував у цій недузі 38 років, здійснене у другий рік євангельської проповіді Ісуса Христа, в час юдейської П`ятдесятниці. У деяких піснеспівах цієї неділі прославляється св.Архистратиг Михаїл, позаяк євангельське читання розповідає, що ангел Господній збурював воду в Силоамській купелі, а Михаїл - Архистратиг небесних сил, які служать віруючим.
У середу четвертого тижня після Пасхи святкується Преполовення (слов."половина") П`ятдесятниці - середина часу від Пасхи до Трійці. Згадується євангельська подія, коли Спаситель у половині старозавітного свята Куч навчав у Єрусалимському храмі про Своє Божественне посланництво і живоносну воду, під якою слід розуміти благодатне Христове вчення і дари Святого Духа. Цього дня в храмах здійснюється освячення води.
Наступна неділя присвячена бесіді Господа Ісуса Христа з жінкою-самарянкою в перший рік євангельської проповіді в дні П`ятдесятниці. У службі цієї неділі говориться, як Господь Своїм благодатним словом, живою мудрою бесідою відроджує душі людей, підносячи і настановлюючи на істинну путь тих, що зійшли з неї. Так, самарянка, пізнавши Господнє добросердя, який подав їй воду життя, і напившись водою Премудрості Божої, успадкувала Царство Небесне.
У шосту неділю після Пасхи споминається уздоровлення сліпонародженого в третій рік Христової євангельської проповіді, яке сталося у свято Куч, або свято оновлення храму. Це чудо відкриває Божественну силу і славу Воскреслого Господа, який є Податель світла й істинне Світло. Піснеспіви цього дня розповідають і про духовне прозріння сліпого, про поступове зростання його віри в Господа Ісуса Христа. Богослужіння Неділі про сліпого звернене до кожної душі, щоб усі були свідомі того, що кожен із нас вражений духовною сліпотою, гріхом затьмарив свої душевні очі.
У середу 6-го тижня служиться віддання Пасхи і починається передсвято Вознесіння Господнього.
Розклад богослужінь:
Вечірнє богослужіння
– 17:00;
вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;
четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);
Божественна Літургія – 9:00.
Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00
Зібрано громадою для Української Армії:
762980 грн.
Церковний календар
14 листопада. Четвер
Апостола Филипа (І). Прп. Филипа Ірапського (1527). Правовiрного царя Юстинiана (565) i царицi Феодори (548). Свт. Григорiя Палами, архиєп. Фессалонiкійського (бл. 1360).
Заговини на Різдвяний (Пилипів) піст.
15 листопада. П'ятниця
Мчч. i сповв. Гурiя, Самона (299–306) i Авива (322). Прп. Паїсiя Величковського (1794). Мчч. Єлпидiя, Маркела i Євстахiя (361–363). Мч. Димитрiя (бл. 307).
Куп’ятицької ікони Божої Матері.
Початок Різдвяного посту.
Парафіяльна школа
Публікації
Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження
Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.
Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...
Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей
Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...
Наше видання
Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя