1 Павло, з волi Божої апостол Iсуса Христа, за обiтни­цею життя в Христi Iсусi, 2 Тимофiю, улюбленому синовi: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця i Христа Iсуса, Господа нашого.

3 Дякую Боговi, Якому служу вiд прабатьків iз чистою совiстю, що безперестанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень i вночi, 4 i бажаю бачити тебе, згадуючи про сльози твої, щоб менi сповнитися радiстю, 5 пам’ятаючи нелице­мiрну вiру твою, яка ранiше була в бабусі твоєї Лоїди i в матерi твоєї Євникії‚ впевнений, що вона i в тобi. 6 Iз цiєї причини нагадую тобi зiгрiвати дар Божий, який у тобi через покладання рук моїх. 7 Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. 8 Отже, не соромся свідчення Гос­пода нашого Ісуса Христа, ні ме­не, в’язня Його; але страждай з благовістям Христовим силою Бога, 9 Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів, 10 а нині відкрилася явленням Спасителя нашого Ісуса Христа, Який зруйнував смерть і явив життя і нетління через благовістя, 11 для якого я поставлений проповiдником, i апостолом, i вчителем язичникiв. 12 З цiєї причини я i страждаю так; але не соромлюсь. Бо я знаю, в Кого увiрував, i впевнений, що Вiн має силу зберегти передання моє на той день. 13 Тримайся взiр­ця здорового вчення, яке ти чув вiд мене, з вiрою i любов’ю, в Христi Iсусi. 14 Бережи добрий заповiт Ду­хом Святим, що живе в нас.

15 Ти знаєш, що всi асiйськi залишили мене; мiж ними Фiгелл та Єрмоген. 16 Hехай дасть Господь милiсть дому Онисифора за те, що вiн багаторазово покоїв мене i не соромився кайданiв мо­їх, 17 а, бувши в Римi, з великим старанням шукав мене i знайшов. 18 Hехай дасть йому Господь зна­йти милiсть у Господа в той день; а скiльки вiн служив менi в Ефесi, ти краще знаєш.

2 Отже, змiцнюйся, сину мiй, у благодатi Христом Iсусом, 2 i що чув вiд мене при багатьох свiдках, те передай вiрним людям, якi були б спроможнi й iнших навчити. 3 Отже, терпи страждання‚ як добрий воїн Iсуса Христа. 4 Hi­який воїн не зв’язує себе з дiлами житейськими, щоб догодити воєводi. 5 А якщо хто i змагається, не одержить вiнка, коли незаконно буде змагатися. 6 Трудящому хлi­бо­робовi першому належить покуш­тувати плодiв. 7 Розумiй, що я ка­жу. Hехай дасть тобi Господь розу­мiння в усьому.

8 Пам’ятай Господа Iсуса Хрис­та вiд сiмені Давидового, що вос­крес iз мертвих за благовiстям моїм, 9 за яке я страждаю навiть до кайданiв, як злодiй; але для сло­ва Божого немає кайданiв.10 Тому я все терплю заради обра­них, щоб i вони одержали спасiн­ня в Христi Iсусi з вiчною славою. 11 Вiрне слово: коли ми з Hим померли, то з Hим i оживемо; 12 коли терпимо, то з Hим i царювати будемо; коли вiдречемося, i Вiн вiдречеться вiд нас; 13 коли ми невiрнi, Вiн перебуває вiрним, бо Себе зректися не може.

14 Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нiтрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають. 15 Ста­райся представити себе Боговi достойним, працiвником бездоганним, який вiрно подає слово iстини. 16 А вiд непотрiбного мар­нослiв’я вiддаляйся; бо вони ще бiльший успiх матимуть у нечестi, 17 i слово їхнє, як рак, буде розпов­сюджуватись. Такi є Гiменей i Фи­лип, 18 якi вiдступили вiд iстини, кажучи, що воскресіння вже було, i руйнують у деяких вiру. 19 Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: “Пiзнав Господь Своїх”; i “Hехай вiдступить вiд неправди кожен, хто сповiдує iм’я Господа”. 20 А у великому домi є сосуди не тiльки золоті та срiбні, а й дерев’яні та глиняні; i одні у почесному, а iнші у низькому вживаннi. 21 Отже, хто буде чистий вiд цього, той буде сосудом на честь, освяченим i благопотрiбним Владицi, придатним на всяке добре дiло. 22 Юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, вiри, лю­бови, миру з усiма, хто кличе Гос­пода вiд чистого серця. 23 Вiд нерозумних та безглуздих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; 24 раб же Господній не повинен сваритися, а бути до всiх привiтним, повчальним, незлобливим, 25 з лагiднiстю наставляти противникiв, чи не дасть їм Бог покаяння до пiзнання iстини, 26 щоб вони звiльнилися вiд тенет диявола, який упiймав їх живими у свою волю.

3 Знай же, що в останнi днi настануть тяжкi часи. 2 Бо лю­ди будуть самолюбнi, срiблолюбнi, зарозумілі‚ гордi, лихослiвнi, батькам непокiрнi, невдячнi, неправеднi, недружелюбнi, 3 непримиреннi, нестриманi, жорстокi, ненависники добра, наклепники,4 зрадники, зухвалi, пихатi, бiль­ше розкошолюбнi, нiж боголюбнi, 5 що мають вигляд побожности, а сили її зреклися. Вiд таких вiдда­ляйся. 6 До таких належать тi, що вкрадаються в доми i зводять жi­нок, якi утопають у грiхах i ведені рiзними похотями, 7 що завжди вчаться i нiколи не можуть дiйти до пiзнання iстини. 8 Як Яннiй та Ямврiй противилися Мойсеєвi, так i цi противляться iстинi, люди‚ розбещенi розумом, неуки у вiрi. 9 Та вони небагато встигнуть, бо їхнє безумство вiдкриєть­ся перед усiма, як i з тими трапилося. 10 А ти наслiдував мене у вчен­­нi, життi, прихильностi, вiрi, великодушностi, любовi, терпiннi, 11 у гонiннях, стражданнях, що спiткали мене в Антиохiї, Iконiї, Лiстрах; якi гонiння я перенiс, i вiд усiх визволив мене Господь.12 Та й усi, хто бажає жити побож­но в Христi Iсусi, будуть гнанi. 13 Ли­хi ж люди i обманщики матимуть успiх у злому, зводячи iн­ших i себе зводячи. 14 А ти перебувай у тому, чого тебе навчили i що тобi довiрили, знаючи, ким ти навчений. 15 До того ж ти з дитинс­тва знаєш Святе Писання, яке мо­же умудрити тебе на спасiння вi­рою в Христа Iсуса. 16 Усе Писання богодухновенне i корисне для навчання, для викривання, для виправляння, для наставляння в праведностi; 17 нехай буде досконала Божа людина, до всякого доброго дiла готова.

4 Отже, засвідчую тобі перед Богом i Господом нашим Iсу­сом Христом, Який буде судити живих i мертвих у явленнi Його i в Царствi Його: 2 проповiдуй слово, наполягай вчасно i невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпiнням i повчанням, 3 бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, але за своїми примхами будуть обирати собi вчителiв, якi б тiшили слух; 4 i вiд iстини вiдвернуть слух i навернуться до байок. 5 Але ти будь пильним в усьому, перенось скорботи, роби дiло благовiсника, виконуй служiння твоє.

6 Бо я вже стаю жертвою, i час мого вiдходу настав. 7 Подвигом доб­­рим я змагався, свiй бiг закiн­­чив, вiру зберiг; 8 а тепер готується менi вiнець правди, який дасть менi Господь, праведний Суддя, в той день; i не тiльки менi, але i всiм, що полюбили явлення Його.

9 Постарайся прийти до мене скоро. 10 Бо Димас залишив мене, полюбивши нинiшнiй вiк, i пiшов до Солуня, Крискент до Галатiї, Тит до Далматiї; один Лука зi мною. 11 Марка вiзьми i приведи з собою, бо вiн менi потрiбний для служiння. 12 Тихика я послав до Ефеса. 13 Коли пiдеш, принеси фе­­лон, який я залишив у Троадi в Карпа, i книги, особливо шкiрянi. 14 Олександр коваль багато зробив менi зла. Hехай віддасть йому Господь за дiла його! 15 Стережись його i ти, бо вiн дуже противився нашим словам.

16 При першiй моїй вiдповiдi нi­кого не було зi мною, але всi мене залишили. Hехай не зарахується їм! 17 Господь же став передi мною i змiцнив мене, щоб через мене ствердилося благовiстя i почули всi язичники; i я визволився б з левової пащi. 18 I визволить мене Господь вiд усякого зла i збереже для Свого Hебесного Царства, Йому слава на вiки вiків. Амiнь.

19 Вiтай Прискiллу i Акилу та дiм Онисифора. 20 Ераст зостався в Коринфi; Трофима ж я залишив хворого в Мiлетi. 21 Старайся прийти до зими. Вiтають тебе Еввул‚ i Пуд, i Лин, i Клавдiя‚ i всi браття.

22 Господь Iсус Христос iз духом твоїм. Благодать з вами. Амiнь.