1 Павло, раб Божий, апостол же Iсуса Христа, за вiрою об­ра­них Божих i пiзнанням iстини, що належить до благочестя, 2 у на­дiї вiчного життя, яке обiцяв вірний у словi Бог ранiше вiкових часiв, 3 а у свiй час явив Своє слово в проповiдi, довiренiй менi за велiн­ням Спасителя нашого, Бога, – 4 Ти­тові, iстинному синовi за спi­ль­ною вiрою: благодать, ми­лiсть i мир вiд Бога Отця i Гос­пода Iсуса Христа, Спасителя нашого.

5 Для того я залишив тебе на Кри­тi, щоб ти довершив недокiн­чене i поставив у всiх мiстах пресвiтерiв, як я тобi наказував: 6 ко­ли хто непорочний, чоловiк однiєї жiнки, дiтей має вiрних, яких не докоряють у розпустi чи непокiр­ностi. 7 Бо єпископ повинен бути бездоганний, як Божий управитель, не такий‚ що собі догоджає‚ не зухвалий, не гнiвливий, не п’яниця, не забiяка, не користолюбець, 8 а гостинний, благолюбний, цнотливий, справедливий, побожний, стриманий,9 який дотримується правдивого слова, згiдно з вченням, щоб вiн мав силу й на­ставляти в здоровому вченнi, i вик­ривати противникiв.

10 Бо є багато непокiрних, марнословiв i обманщикiв, особливо з обрiзаних, 11 яким треба затуляти вуста: вони розбещують цiлi доми, навчаючи чого не слiд, заради ганебної користи.12 З них же самих один вiршотворець сказав: “Критяни завжди неправдомовцi, злi звiрi, черева ледачi”. 13 Свiд­чен­­­­ня це справедливе. З цiєї причини викривай їх суворо, щоб вони були здоровi у вiрi, 14 незважаючи на юдейськi байки i накази людей, якi вiдвертаються вiд iсти­ни. 15 Для чистих усе чисте; а для ос­квернених i невiрних немає нi­чого чистого, але оскверненi i розум їхнiй‚ i совiсть. 16 Вони говорять, що знають Бога, а дiлами вiдрiка­ються, будучи огидними i нездатними нi до якого доброго дiла.

2 Ти ж говори те, що згiдне iз здоровим вченням: 2 щоб старi чоловiки були пильнi, поважнi, доброчеснi, здоровi у вiрi, в любовi, в терпiннi; 3 щоб старi жiнки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не пiдневолювались пияцтву, вчили добра; 4 щоб наставляли молодих любити чоловiкiв, любити дiтей, 5 бути доброчесними, чистими, дба­й­­­ливими про дiм, добрими, покiрними своїм чоловiкам, щоб не зневажалося слово Боже. 6 Юна­­кiв також навчай бути доброчесними. 7 У всьому показуй собою взi­­рець добрих дiл, у навчаннi чис­­тоту, чесність, непошкодже­нiсть, 8 слово здорове, недокiрли­ве, щоб противник був осоромлений, не маючи нiчого сказати про вас поганого. 9 Рабiв навчай кори­тися своїм господарям, догоджати їм у всьому, не перечити, 10 не красти, але виявляти всю добру вiрнiсть, щоб вони в усьому були прикрасою вчення Спасителя нашого Бога. 11 Бо благодать Божа з’явилась, спасенна для всiх людей, 12 яка вчить нас, щоб ми, вiд­кинувши нечестя i мирськi похотi, цнотливо, праведно i побожно жи­ли в нинiшньому вiцi, 13 очiкуючи блаженного уповання i явлення слави великого Бога i Спасителя нашого Iсуса Христа, 14 Який дав Себе за нас, щоб визволити нас вiд усякого беззаконня i очистити Собi людей обраних, ревних до добрих дiл.

15 Це говори, наставляй i викривай зi всякою владою, щоб нiхто тобою не нехтував.

3 Hагадуй їм, щоб слухалися i корилися начальству i властям, були готовi на всяке добре дiло, 2 нiкого не лихословили, бу­ли не сварливi, а тихi i виявляли всяку лагiднiсть до всiх людей.3 Бо i ми були колись нерозумними, непокiрними, обманутими, рабами похотей i рiзних розкошiв, жили в злобi та в заздрощах, були огидними, ненавидiли один одного. 4 Коли ж з’явилися благодать i людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога, 5 Вiн спас нас не за дi­ла праведности, якi б ми вчини­ли, а з Своєї милости, через купiль вiдродження i оновлення Святим Духом, 6 Якого щедро вилив на нас через Iсуса Христа Спасителя нашого, 7 щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вiчного життя. 8 Слово це вiрне; i я хочу, щоб ти пiдтверджував це, щоб тi, якi увiрували в Бога, дбали бути ревними до добрих дiл: це добре i корисне людям. 9 Hерозумних же змагань‚ i родоводiв, i суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некориснi i марнi. 10 Єретика‚ пiс­ля першого i другого напоумлення‚ цурайся,11 знаючи, що такий розбестився i грiшить, будучи самозасудженим. 12 Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспi­ши прийти до мене в Hiкополь, бо я вирiшив провести там зиму.13 Законника Зину та Аполлоса потурбуйся вiдправити так, щоб у них нi в чому не було нестатку.14 Hехай i нашi вчаться дбати про добрi дiла, в задоволеннi необхiд­­них потреб, щоб не були безплiднi.

15 Вiтають тебе всi, що перебувають зi мною. Вiтай тих, хто лю­бить нас у вiрi. Благодать з усiма вами. Амiнь.