1 Павло, в’язень Iсуса Христа, i Тимофiй брат Фили­­моновi улюбленому i спiвробiт­­­никовi нашому, 2 і Апфiї‚ сестрi улюб­­ле­нiй, та Архиповi, сподвиж­никовi нашому, i домашнiй твоїй церквi:3 благодать вам i мир вiд Бога От­ця нашого i Господа Iсуса Христа.

4 Дякую Боговi моєму, завжди згадуючи про тебе в молитвах мо­їх, 5 коли чую про твою любов i вi­­ру, яку маєш до Господа Iсуса i до всiх святих, 6 щоб спiльнiсть вi­ри твоєї стала дiяльною у пiзнаннi всякого у вас добра у Христi Iсусi. 7 Бо ми маємо велику радiсть i втi­шення в твоїй любовi; тому що то­бою, брате, заспокоєнi серця святих.

8 Тому, маючи велике у Христi дерзновення наказувати тобi, що треба, 9 любови заради краще прошу, не хто iнший, як я, Павло старець, а тепер i в’язень Iсуса Хрис­та; 10 прошу тебе за сина мого Онисима, котрого я зродив у кай­данах моїх. 11 Вiн був колись непо­трiбний для тебе, а тепер потрiб­ний тобi i менi; я повертаю його тобi, 12 а ти прийми його, як моє сер­це. 13 Я хотiв при собi затрима­ти його, щоб вiн замiсть тебе послужив менi в кайданах за благовiстя; 14 але без твоєї волі нiчого робити не хотiв, щоб добре дiло твоє було не вимушене, а добровi­льне.15 Бо, можливо, вiн для того тимчасово вiдлучився, щоб ти прийняв його назавжди, 16 вже не як раба, але вище за раба, брата улюбленого, особливо менi, а тим бiльше тобi, i за плоттю, i в Госпо­дi. 17 Отже, якщо ти маєш єднання зi мною, то прийми його, як мене. 18 Коли ж вiн чимось образив тебе або винен, зарахуй це менi. 19 Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобi про те, що ти і самого себе менi винен. 20 Так, брате, дай менi скористатися тобою у Господi; заспокой моє серце у Господi. 21 Надiючись на твою слухнянiсть, я написав тобi, знаючи, що ти зробиш i бiль­ше, нiж кажу. 22 Одночасно приготуй для мене i примiщення, бо сподiваюся, що вашими молитвами я буду дарований вам.

23 Вiтають тебе Епафрас, спів­в’язень мій у Христі Iсусі, 24 Марк, Аристарх, Димас, Лука – спiвро­бiтники мої.

25 Благодать Господа нашого Iсу­­са Христа з духом вашим. Амiнь.