Свідки Єгови розсіюють погане зерно (помилки), а погане зерно сіє тільки зла людина (пор. Мт. 13, 24). Вони популяризують не Євангеліє, а вчення „Вартової Башти", вигадане людьми. У Святому Письмі читаємо: „Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу Євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більшу за ту, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!" (Гал. 1, 6-8). Свідки Єгови вдають із себе справжніх знавців Святого Письма, але не знають його духу і глибини. Для Свідків Єгови Біблія служить тільки заслоною, що прикриває облуду, яку вони сіють у світі. Джерелом їх „мудрості" є вчення, почерпнуте з брошур „Варто-ва Башта" і „Пробудись!", а також з інших видань цієї організації. Можна з певністю сказати, що це „вчені однієї книжки", оскільки їм заборонено читати християнські видання. Свідки Єгови маніпулюють Словом Божим де тільки можуть. Перекручують цілі речення, окремі слова, зумисне надаючи їм іншого сенсу й значення. У людей, які не знають правд своєї віри, складається враження, що це великі знавці Святого Письма, які нібито володіють єдиним ключем до розв'язання Божих таємниць. У 1961році Свідки зробили переклад Біблії англійською мовою - „Новий світовий переклад Святого Письма", який викликав шок і обурення в цілому світі. В історії людства ніхто, крім свідків Єгови, так не фальсифікував Біблію.
З усіма правдами віри, об'явленими у Святому Письмі, Свідки Єгови розправилися зі справжньою сатанинською спритністю. Вони відкинули правду про Святу Трійцю, за яку гинули перші християни, твердячи, що оскільки у Святому Письмі нема слова „Трійця", то Вона не існує. Вважають, що Ісус Христ-ос не Бог, а істота, досконала людина або Архангел Михаїл. Святе Письмо доказує, що Ісус є істинним Богом і істинною Людиною. Дуже багато текстів у Святому Письмі підтверджують Божество Ісуса, прикладом хай послужать нижченазвані: Йо. 1, 1-3; 18; 1 Йо. 5, 20; Рм. 9, 1-5; Євр. 1, 5н; Флп. 2, 1-Ю.
Архангел Михаїл - створіння, вождь тих, хто бореться з драконом і його збунтованими ангелами (Од. 12, 7-10). Ісус же у своїй Божій величі не створений, а народжений (Йо. З, 16), єдиносущний з Отцем. Йому належить честь і слава, а „хто Сина не почитає, той не почитає Отця" (Йо. 5, 23).
Для Свідків Єгови Святий Дух - це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто „діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому „Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери.
Святе Письмо доводить, що Святий Дух - це Особа, Йому властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти. Отже: Дух Святий вчить і нагадує (Йо. 14, 26), перебуває зі своїм народом (Йо. 14, 17), живе (1 Кор. 3,16), свідчить про Ісуса (Йо. 15, 26), відкриває людям очі і переконує „світ у грісі, у справедливості і в засуді" (Йо. 16, 8), чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Йо. 16, 13), надихає. Він є мовою пророків (2 Пт. 1, 21), говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Ді. 8, 29), закликає служити (Ді. 13, 2), обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12, 8-11), є нашим заступником (Рим. 8, 26), дуже розумний, бо досліджує все, „навіть глибини Божі" (1 Кор. 2, 10-11), милує (Рим. 15, ЗО), добрий (Неєм. 9, 20). Чи енергія може любити, говорити, слухати, роздавати дари кому хоче і скільки хоче? Чи вона вчить, нагадує, свідчить, живе? Це властивості особи, а не предмета.
Святе Письмо вчить трактувати Святого Духа як Особу Божу і, в зв'язку з цим, забороняє Його засмучувати (Еф. 1, ЗО), зневажати (Євр. 10, 29), чинити Йому спротив (Ді. 7, 5), богохулити (Мт. 12, 31), неславити (Ді. 5, 3). Чи можна обмовити, засмутити, зневажити енергію? Якби Святий Дух був тільки енергією, а не Особою Божою, тоді людина могла б нею керувати, як керує електричною чи атомною енергією. А Духа Святого треба любити, бути Йому послушними і не ображати Його.
Дух Святий має імена, як кожна особа. Біблія дає Йому багато імен, подібно як Богу Отцю і Синові Божому. Сам Ісус сказав: „...в ім'я... Святого Духа"
(Мт. 28, 19). Дух Святий є Духом Мудрості, Розуму, Поради, Знання, Побожності, Страху Божого (Іс. 11, 2), Молитви (Зах. 12, 10), Правди (Йо. 14, 17), Віри (2 Кор. 4, 13), Любові (2 Тим. 1, 7), Вічності (Євр. 9, 14), Благодаті (Євр. 10, 29), Хвали (1 Пт. 4, 14) і т. ін. Наведені приклади підтверджують особу Святого Духа, який є істинним Богом, третьою Особою Божою, рівною з Отцем і Сином Божим.
Свідки Єгови найбільше сперечаються про ім'я Боже, доводять, що ім'я Бога - тільки Єгова, і лякають, що хто не буде вимовляти цього імені й не буде визнавати його - згине, подібно як згинув фараон, який сказав: „Не знаю Єгови" (Вих. 5, 21). Бог своє ім'я об'явив Мойсееві у вогненному кущі: „Я той, хто є" (Вих. З, 14). Слово „Jahwe* є пізнішим скороченням цього імені жидівським народом. Не вимовляли вони „я той, хто є*, мабуть, боячись або через складність вислову. Крім скорочення ЙГВЕ - Ягве, жиди використовували цілий ряд інших імен на означення Бога, зокрема Елохім, Боре - Творець, Ел Рой - Бог Знання, Рахум - Бог Милосердний, Шад-дай - Бог Неба, Елоге - Колям - Бог вічний, Саваот -Бог Заступник, Адонай (гр. kyrios) - Пан, Мелекл -король, Шофет - Суддя, Гоєль - Відкупитель, Шаддай - Вседержитель, Кадош - Святий, Рофе -Оздоровлювач, Роєг - Пастир, Авва - Отець. Перелічені приклади свідчать, що було багато імен, за допомогою яких ізраїльський народ звертався до Бога. Жодним ім'ям не можна висловити, ким і яким є Бог. Знаємо, що Він є найвищою і найдосконалішою істотою, яку не можна описати жодною людською чи ангельською мовою. Жоден людський розум Його не зрозуміє і не охопить. Він існує сам по собі, цебто є причиною самого себе і всього, що існує поза Ним. Він є джерелом будь-якого існування, тому називаємо Його Творцем неба і землі. Назва Єгова виникла з помилково прочитаного скорочення ЙГВЕ в позажидівському середовищі. Ця помилка сталася кілька століть після Христа і тому не є найдавнішою вимовою цього слова, що підтверджують самі Свідки. Навіть найвищий адміністративний орган Свідків Єгови „Невільник вірний і розумний" в Брукліні визнає цю помилку, але все ж поширює її. Це, щонайменше, несерйозне конвульсійне хапання за ім'я Єгови чи Ягве, тим більше, що у Біблії зустрічаються й інші Божі імена. Поширення помилкової версії свідчить про відсутність розуму і логічного мислення. Коли Ісус говорив про свого Отця, Він називав Його Авва -Отець, а не Єгова, і нам казав молитися „Отче наш'", а не „Єгово" (Мт. 6, 9; Лк. 11, 2). Ісус ніколи не поєднував слова Єгова зі словом Отець, наприклад: „Отче Єгово". Звертався звичайно - „Отче", подібно як дитина звертається до свого батька словами „татусю", „тату"; не називаючи його імені.
Апостоли проповідували Ісуса з Його поручення. Ім'я Ісуса завжди було на їх устах. Воно є основним ім'ям Нового Завіту. Зустрічається приблизно 750 разів, не враховуючи титулів щодо Його Особи і займенників, які вживаються замість імені Ісус. Ісус Христос перед відходом до неба сказав, „щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму" (Лк. 24, 47; Мр. 16, 17), що і робили апостоли. Вони оздоровлювали і чинили багато чудес в ім'я Ісуса (Ді. З, 6; 4, 30; 16, 18; 19, 12-27). Святий Павло, вчений рабин, не гордився пізнанням Ягве, але пізнанням Ісуса Христа? „Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога -від віри" (Флп. З, 8-9). Він не проповідував Єгову, тільки Ісуса Христа, за якого віддав своє життя. Ім'ям Ісуса має бути виповнене усе життя християнина -від хрещення аж до смерті.
Свідки Єгови заперечують й інші об'явлені правди. Вони, наприклад, доказують, що людська душа не є безсмертна, що нема потойбічного життя, пекла, чистилища; що небо призначене не для всіх праведних, а тільки для заслужених 144-ох тисяч Свідків Єгови; що Ісус помер не на хресті, а на палі, хоч апостоли славили розіп'ятого Ісуса, а не посадженого на палю (пор. 1 Кор. 1, 17-24; 2, 2). Свідки твердять, що Христос воскрес не тілом, а духом, що Його тіло Єгова знищив. А у Святому Письмі, зокрема у Євангелії св. Луки (Лк. 24, 36-43), переконливо представлене воскресіння Ісуса в тілі. Ісус доводив наляканим апостолам, що Він не дух. „Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю" (Лк. 24, 39).
Свідки Єгови зневажають також і Матір Божу, заповіді, насміхаються з віруючих людей, називаючи їх ідолопоклонниками, поганами. Для підтвердження своєї правоти використовують цитати з Книги „Вихід": „Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подо-бини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах" (Вих. 20, 4).
У зв'язку з неправильно витлумаченим текстом Свідки Єгови профанують ікони, хрести й інші посвячені предмети. Уважно читаючи процитовані вище слова, помітимо, що Бог не сказав: „що є в небі", тільки „на небі", а на небі є зорі, місяць і сонце. Жоден, хто дивиться з землі, не бачить Бога на небі. В давнину люди думали, що існує бог сонця, бог місяця і бог зірок, і з ними пов'язували свою долю. Проти цього потім боролися пророки (пор. Іс. 47, 13; Соф. 1, 5; Ам. 5, 26). У книзі Вихід (25, 18-22) знаходимо, що Бог звелів Мойсееві вирізьбити херувимів, тобто ангелів, і прикрасити ними Ковчег, який був найбільшою святинею ізраїльського народу. Чи Бог міг заперечити свої слова, які сказав перед тим? А коли жиди вибудували святиню для Бога Єгови, цар Соломон звелів прикрасити ЇЇ у „святому" і „всесвятому" фігурками і різьбленими подобами херувимів (пор.  1   Цар. 6, 23), подібно як це було зроблено в наметі за часів Мойсея.
Необізнаних людей Свідки Єгови найчастіше приваблюють обіцянками раю, показуючи їм кольорові малюнки, на яких усміхнені Свідки зривають добірні овочі і їдять їх зі смаком. Свідки розповідають наївним людям, що в раю вони зможуть створювати сім'ї, будувати чудові будинки, обробляти землю, пестити диких звірят. Молодість і щастя будуть забезпечені для них на тисячі літ. На жаль, це вчення - велика утопія, що суперечить Святому Письму, яке вчить, що небо є нашою батьківщиною (Флп. З, 20), а не земним раєм. „День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде... і земля з ділами, що на ній, розпадеться" (2 Пт. З, 10). Не можемо нагромаджувати собі скарбів на землі, тільки в небі (пор. Мт. 6, 19-21; 1 Кор. 4, 17-18). Ісус казав: „В домі Отця мого є багато жител" (Йо. 14, 2-3) і ніхто не буде мати потреби журитися побудовою дому чи гарної вілли в майбутньому житті, бо отримає задарма в Царстві небесному. На Останньому Суді праведні почують запрошення: „Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу* (Мт. 25, 34). Царство Боже вже існує, а не почне існувати після Армаґедону, як вчать Свідки. У Царстві Небесному люди „не будуть ні женитися, ні заміж виходити, тільки будуть як Ангели Божі в небі* (Мт. 22, ЗО). Будуть радіти великому щастю, якого на землі ніхто не може собі уявити, бо „що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять" (1 Кор. 2, 9).
Святе Письмо кожним рядком заперечує вчення Свідків Єгови, тому маємо право назвати їх фальшивими пророками, яких не повинні слухати віруючі люди. Має рацію Ришард Соляк, колишній член організації Свідків Єгови (10 років він працював у зборі). У брошурі „Пророки з Брукліна" (с. 15) він пише: „В організації Свідків Єгови передусім нема спасіння, їхня дорога веде на манівці. Здається, що під ногами твердий ґрунт, але це тільки ілюзія. Ця організація - старий вуж, який видає себе за ангела світла".
Лояльність і взаємна любов Свідків Єгови також вдавані, про що неодноразово говорять і пишуть навіть вони самі: „Дуже мені прикро про це писати, але я зауважив, що нам бракує любові, про яку згадує св. апостол Павло в 1 Кор. 13" (з листа Свідка з Наленчова). Лист іншого Свідка підтверджує низький моральний рівень окремих зборів організації „Вартова Башта". „У багатьох осередках побутує п'янство і розпуста, а тих, кому це не імпонує, просто виключають і висміюють. Більшає число розбитих сімей і родинних трагедій, самогубств, спричинених «пастирями». Шириться щораз більша несправедливість і «кумівство»".
Бруклінські пророки доводять до великих родинних трагедій. Підтвердженням цьому хай послужить розповідь Яна з Лодзі. Ось уривок з його листа: „Кілька років тому моя дружина вступила до організації Свідків Єгови. Я не перешкоджав їй, хоч занедбала дім і дітей, бо цілими днями ходила на зібрання і проповідування. В домі справжня пустка. Минулого року почала схиляти мене до вступу в організацію Свідків Єгови. Приходили навіть «старші слуги» збору, щоб агітувати й вербувати мене. Я категорично відмовився. На це мені відповіли: „Буде розлучення". І пішли. Тепер дружина не цікавиться дітьми і домагається розлучення, перебуває в якогось розлученого і молодшого за віком Свідка Єгови, все рідше повертається на ніч додому. Я говорив про це керівникові збору, а він мене висміяв. Розбивати родину - це неподобство, через яке страждають діти". Ришард Соляк у книзі „Пророки з Брукліна" (с. 60) пише: „їх діяльність не приносить нічого доброго, опріч руйнації деяких родин".