Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  


Рекомендуємо


лого


Наш телеграм канал.

https://t.me/Hram77


Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Світ не загине, доки на землі будуть святі

Світ не загине, доки на землі будуть святі




В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!


Дорогі браття і сестри!


Природа людського буття є такою, що кожна лю-
          дина, перемагаючи в собi зло, цiєю власною перемогою наносить поразку всесвiтньому злу, таку значиму, що її наслiдки благотворно вiддзеркалю­ються на долях всього свiту. Всесвiтнє зло, що є переможене в окремiй особi, безконечно перевищує власне зло однiєї людини.


Навiть один святий має неоцiненне, вагоме значення для всього свiту. Самим фактом свого iс­нування, хоч, можливо, й невiдомого людям, але вiдомого Богу, святi приносять на землю та людству велике Боже благословення. Святий Варсоно­фiй свiдчить, що у свiй час молитва трьох мужiв утримувала свiт вiд катастрофи. Заради невiдомих свiту святих змiнюється течiя все­свiтнiх подiй. Кожен святий має всесвiтнє значення, оскiльки вiн своїм життям виходить за ме­жi земної iсторiї у свiт вiчностi.


Святi – сiль землi. Вони – сенс буття. Заради них збе­рi­гається i сама земля. Коли земля пере­­­­­­­­­стане народжувати святих, тодi зникне сила, що утримує свiт вiд катастрофи.


Просячи i молячи Господа, Авраам запитав, чи помилує Вiн Содом i Гоморру заради десяти праведникiв. Господь вiдповiв: “Не знищу й ради десятьох!” (Бут.18, 32).


Святий старець Афонський Силуан говорить: “Ось думаю, що Господь зберiгає свiт через цих святих людей, бо вони приємнi Богу, i Бог завжди слухає Своїх смиренних рабiв, i всiм нам завжди буває добре за їх молитвами... Свiт стоїть молитвою, а коли молитва послабне, тодi свiт загине... Ти можеш зауважити, що тепер немає таких ченців, якi молилися б за весь свiт; а я тобi скажу, що коли не буде на землi молiльникiв, то свiт скiнчиться, пiдуть великi бiди; i вони є вже тепер”.


Бiльшiсть людей не розумiє зв’язку між релiгiйним життям, внутрiшньою духовною боротьбою зi злом кожної окремої людини і вiчним Божественним буттям. Люди сприймають релiгiйне духовне життя як особисте психологiчне переживання, котре зникає, як тiльки воно зникає в душi подвижника. Насправдi духовне життя святих має вiчне i неперехiдне значення, що вiдбивається на внутрiшньому станi всього свiту.


Старець Силуан сприймав молитву за свiт як вiчне життя, як Божественну дiю в душi людини, як дар благодатi Святого Духа. I доти, доки свiт сприймає цей дар, свiт буде iснувати. А як тiльки на землi не стане серед багатьох людей хоча б окремих носiїв цiєї благодатi, земна iсторiя скiнчиться. I нiяка людська наука i культура не здатнi зупинити цiєї загибелi.


Перебуваючи в борнi зi злом, що має фiзичнi прояви (вбивства, насильства, вiйни тощо), люди удаються до фiзичної сили. В певному розумiннi це потрiбно застосовувати. На шлях фiзичної боротьби зi злом стають навiть християни. В католицькiй Церквi в часи середньовiччя фiзична боротьба зі злом отримала навiть догматичне виправдання, котре не переглянуте й дотепер. Колись це втiлю­валося у формi “священної iнквiзицiї”, тепер вiд­найденi й iншi форми. Але за своєю духовною сут­нiстю фізична боротьба iз злом залишається тiєю ж самою.


У православнiй Церквi – i стародавнiй, i новiй – ­­також вiдомо багато випадкiв фiзичної боротьби зі злом, але це стосувалося окремих iєрархiв i церковних груп. Сама ж Церква не освячувала та не догматизувала цих засобів. Вона завжди наслiду­вала приклад розіп’ятого Христа, Який взяв на Себе грiхи свiту.


В часи гонiнь у колишньому Радянському Союзi Церква вела боротьбу зi злом без застосування фiзичного насильства i перемогла. Зло перемагається тiльки добром. Боротьба силовими засобами призводить лише до замiни одного насильства iншим.


В Євангелiї переконливо наводиться приклад: коли самаряни не захотiли приймати Христа, то апостоли Якiв та Iоан запропонували звести вогонь з неба, щоб знищити їх, але Господь заборонив це, сказавши: “Не знаєте, якого ви духу; бо Син Люд­ський прийшов не губити душi людськi, а спасати”     (Лк. 9, 52-56).


Дорогi браття й сестри! Церква навчає нас молитися про мир у всьому свiтi. Сама лише молитва у поєднаннi з любов’ю може спасти свiт. Ми молимося i за нашу Україну, i за всю Повноту Україн­ської Церкви. I Господь почує нашу молитву, якщо вона виходить зi смиренного серця. Вiн дасть нам бачити Українську Церкву єдиною, адмiнiстративно i канонiчно незалежною вiд Московського Патрiар­хату. Ми в це вiримо i всi надiї покладаємо на Бога. А Вiн не вiдкине нікого, хто звертається по Його допомогу.


Амінь!



Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00



Зібрано громадою для Української Армії:


762980 грн.


Церковний календар

23 листопада. Субота


свт. Амфілохій Іконійський

свт. Григорій Акрагантійський

свт. Митрофан Воронезький

Свт. Амфилохiя, єп. Іконiйського (після 394). Свт. Григорiя, єп. Ак­рагантiйського (VІ–VІІ). Блгв. кн. Олександра Невського, в схимi Олексiя (1263).Свт. Митрофана, в схимi Макарiя, єп. Воронезького (1703). Мчч. Сисинiя, єп. Кизицького (ІІІ), i Феодора Антиохiйського (ІV).

детальніше...

24 листопада. Неділя


вмц. Катерина

прп. Меркурій Печерський

Вмч. Меркурiя (ІІІ). Вмц. Єкатерини (305–313). Мч. Меркурiя Смоленського (1238). Прп. Меркурiя, посника Печерського, в Дальнiх печерах (ХІV).Мц. Августи, мчч. Порфирiя Стратилата i 200 воїнiв (305–313). Прп. Мастридiї. Мц. Филофеї (1060, Румун.). Прп. Симеона Сойгинського (1562).

детальніше...

Парафіяльна школа

Публікації

Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження

Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.

Коли біль не минає...

Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...

Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя