Таїнства Хрещення і Миропомазання

У списку таїнств на першому місці стоїть таїнство Хрещення, без якого жодна людина не може стати членом Церкви Христової. За словами Ісуса Христа, Хрещення є для людей дверима у Царство Його Церкви: «Якщо хто не народиться водою і духом, не може увійти в Царство Боже» (Ін. З, 5). Встановлення цього благодатного таїнства відбулося після Воскресіння Христового. З`явившись Своїм учням, Господь сказав їм, що Він прийняв від Отця усю владу на небі й на землі: «Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх додержувати всього, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні до кінця віку» (Мф. 28, 19-20). І додав: «Хто увірує і охреститься, буде спасений; а хто не увірує, буде осуджений» (Мк. 16, 16).

Хрещення (грец. βάπτισμα - «занурення в воду») - одне з найважливіших християнських таїнств. За вченням Святої Церкви, через Хрещення людина стає членом Церкви. Тільки після хрещення вона отримує доступ до всіх церковних таїнств, перш за все, до Святого Причастя, в якому відбувається єднання людини з Богом.

У Православній Церкві  Таїнство Хрещення звершується над людиною в будь-якому віці, починаючи з новонароджених немовлят. Над немовлятами Хрещення в Православній Церкві здійснюється по вірі батьків і хрещених. Вони несуть відповідальність за християнське виховання дітей, відповідають за віру охрещуваного і зобов'язані розділити обов'язки батьків щодо їх виховання.

Після прийняття Хрещення, як другого духовного народження, людина стає членом Церкви і має здатність приймати всю повноту благодаті, яка подається їй Богом. Хрещення «водою і духом» повністю змінює і очищує людину – вона вмирає для життя старого і народжується для нового святого життя у тілі Христовому (1 Кор. 12, 13). Таїнство Хрещення звершується один раз у житті.  

Наступним таїнством для новоохрещеного християнина є Миропомазання. У Таїнстві Миропомазання ми отримуємо «печать дару Духа Святого» (Рим. 8; 1 Кор. 1, 21–22). Миропомазання, за своєю суттю, є відмінним від таїнства Хрещення, але водночас є, так би мовити, його продовженням, другим етапом у духовному житті людини, яка стала християнином. Хрещення, як було зазначено вище, є таїнством, яке відчиняє людині двері до царства Христового, таїнством, через яке людина народжується для життя духовного і стає членом християнського суспільства. Але, щоб стати достойним членом християнського суспільства, недостатньо мати лише один доступ до нього. Задля здійснення головної мети життя – досягнення спасіння – людина і стає членом Церкви Христової. І щоб виконати цю мету, християнин повинен мати певні духовні сили, і сили незвичайні, а благодатні, бо й царство Христове є благодатним царством. Саме такі благодатні сили й даються кожному новому членові Церкви через друге таїнство – таїнство Миропомазання.

За догматичним визначенням Миропомазання є таїнством, через яке новоохрещеній людині дається дар Духа Святого. Про цей дар Христос говорив учням на Таємній Вечері: «… Я ублагаю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб був із вами повік – Духа правди…» (Ін. 14, 16–17).
Під час таїнства християнину здійснюється помазання частин його тіла освяченим миром із виголошенням слів «печать дару Духа Святого», даються благодатні сили, які необхідні для його укріплення і зростання у духовному житті. Отже, за своєю суттю, таїнство Миропомазання дає охрещеній людині сили для повноцінного християнського життя, сили, які необхідні для досягнення спасіння.

Два цих таїнства у сучасній літургійній практиці  становлять єдиний сакраментальний акт, який називають одним словом, –  Хрещення.

Хрещені батьки (восприємники)

За традицією Церкви младенця необхідно охрестити на сороковий день життя. Зрозуміло, що в такому віці вимагати від нього віри і покаяння –  двох головних вимог єднання з Богом – неможливо. Тому з давніх часів з’явилися хрещені батьки – люди, за вірою яких охрещують немовлят.

Хрещеними батьками можуть бути тільки православні віряни – люди, здатні усвідомлювати свою віру. Власне, хлопчику потрібний тільки хрещений батько, а дівчинці – тільки хрещена мати. Але, за давньою традицією, запрошують і одного, й другого. Батьки не можуть бути хрещеними своєї дитини, чоловік і дружина хрещеними одного младенця теж.

Після того як хрещені батьки перед Господом визнали і сповідували віру за младенця вони тим самим узяли на себе зобов’язання виховувати його у вірі. Немовля, яке приймає таїнство, не може логічно зрозуміти того, що відбувається з ним, хоч його душа вже здатна сприйняти благодать Святого Духа. «Я вірю, – пише преподобний Симеон Новий Богослов, – що охрещені младенці освячуються і зберігаються під покровом Всесвятого Духа і що вони – вівці духовної отари Христової і вибрані агнці (ягнята), бо закарбовані знаменням животворчого Хреста і зовсім звільнені від тиранії диявола». Проте младенцям благодать Божа подається ніби як запорука їхньої майбутньої віри, як зерно, яке кидають у землю; а для того, щоб із зерна виросло дерево і дало плоди, потрібні зусилля і хрещених батьків, і самого охрещеного у міру його зростання.     

Хрещені батьки повинні завжди, до кінця своїх днів, молитися за похресників, навчати їх віри і благочестя, прилучати до таїнств церковних.
Як і до кожного церковного таїнства, найкращою підготовкою має бути піст і молитва. За церковними правилами майбутні хрещені батьки повинні заздалегідь, перед хрещенням дитини, відвідати храм, щоб прийняти таїнства Сповіді й Причастя.

Хрещені батьки повинні мати на собі хрестики.

Необхідно прийти завчасно до початку Хрещення (на 15 хвилин).

Дозволяється відео-фотозйомка.
    
Таїнство Хрещення здійснюється щоденно за попереднім записом. Кожне Хрещення у нашому храмі відбувається індивідуально у зручний для віруючих час (між 12:00 та 16:00).
 
Для Таїнства Хрещення необхідно мати:

1. Хрестик.
2. Крижма (можна придбати у храмі).
3. Олія.
4. Хліб.
5. Рушник.

Дитину потрібно одягнути таким чином, щоб була можливість помазати груди, вуха, руки і ноги.