Преподобний Павло Фівейський народився в Єгипті, в місті Фіваїді. Залишившись сиротою, він багато перетерпів від  свого користолюбного родича через батьківський спадок. Під час гоніннь Декія на християн, святий Павло, дізнавшись про підступний задум видати його в руки гонителів, покинув місто і пішов у пустелю.

Поселившись в печері біля підніжжя гори, преподобний Павло, нікому не відомий, прожив в ній 91 рік, невпинно молячись Богу вдень і вночі. Харчувався він фініками і хлібом, який приносив йому ворон, одягом з пальмового листя ховався від холоду і спеки. Незадовго до кончини преподобного Павла, Бог відкрив про нього преподобному Антонію Великому, який також подвизався Фиваїдській пустелі.

Одного разу святому Антонію спало на думку, що навряд чи є інший такий пустельник, як він, і тоді він почув голос: "Антоній, є раб Божий який досконаліше тебе і перед тобою оселився тут в пустелі. Іди в глибину її і знайдеш його". Антоній пішов і знайшов печеру святого Павла. Давши Антонію урок смирення, преподобний Павло вийшов йому назустріч. Старці назвали один одного по імені, обнялися і довго розмовляли. Під час бесіди прилетів ворон і приніс їм обом хліб. Преподобний Павло відкрив преподобному Антонію наближення своєї кончини і заповідав поховати його.

Помер святий Павло під час молитви стоячи на колінах. Преподобний Антоній бачив, як його душа в оточенні ангелів, пророків і апостолів, сходила до Бога. Два леви прибігли з пустелі і кігтями вирили могилу. Преподобний Антоній поховав святого старця і, взівши його одяг з пальмового листя, пішов в свою обитель. Цей одяг преподобний Антоній зберігав, як найбільшу святиню, і одягав тільки два рази на рік - на Великдень і П'ятидесятницю.

Помер преподобний Павло Фівейський в 341 році, коли йому було 113 років. Він не заснував жодної обителі, але незабаром після його смерті стало багато наслідувачів його життя. Преподобний Павло вважається батьком православного чернецтва.

У ХІІ столітті тіло святого Павла, з волі імператора Мануїла (1143-1180), було перенесено до Царгорода і покладено в Перівлептській обителі Пресвятої Богородиці. Згодом воно було перенесено до Венеції і, нарешті, в Угорщину в Офеї; Частина глави його знаходиться в Римі.