Святий великомученик Артемій

Святий великомученик Артемій був одним з видатних воєначальників в час правління рівноапостольного царя Костянтина Великого (306 – 337, пам’ять 21 травня), а потім – його сина й спадкоємця, Констанція (337 – 361). Артемій, мав багато нагород за відмінну службу й відвагу, був поставлений намісником Єгипту. На цій посаді він багато зробив для поширення й зміцнення християнства в Єгипті. Імператора Констанція на престолі змінив Юліан (361 – 363). Імператор-Відступник, бажаючи повернути язичництво, провадив непримиренну боротьбу із християнством, віддаючи на смерть сотні християн. В Антіохії він наказав катувати двох єпископів, що не бажали відректися від Христової віри. У цей час у місто прийшов святий Артемій і всенародно викрив Юліана в несправедливості. Розгніваний Відступник піддав святого жорстоким мукам. Після цього великомученика кинули до в’язниці.

Під час молитви, яку святий підносив до Господа, йому з’явився Сам Христос в оточенні Ангелів і сказав: “Кріпися, Артемію! Я з тобою і позбавлю тебе від усякого болю, який заподіяли тобі мучителі, і вже готую тобі вінець слави. Тому що як ти визнав Мене перед людьми, на землі, так і Я визнаю тебе перед Отцем Моїм Небесним. Отже, будь мужній і радій – ти будеш із Мною в Моєму Царстві”. Почувши це від Самого Господа, великомученик зрадів і став гаряче дякувати й славословити Його. Наступного дня Юліан зажадав, щоб великомученик Артемій визнав язичницьких богів.

Зустрівши рішучу відмову, імператор вдався до катувань. Подвижник переносив все без єдиного стогону. Святий напророкував Юліанові, що незабаром той отримає справедливу відплату за зло, заподіяне ним християнам. Відступник розлютувався і вдався до ще страшніших катувань, але вони не зломили волю великомученика, і тоді святий Артемій був обезголовлений (+ 362). Його останки було поховано християнами. Після кончини святого великомученика Артемія збулося його пророцтво про швидку загибель Юліана Відступника. Юліан зі своїм військом вийшов з Антіохії для бою з персами.

Біля перського міста Ктезифона йому зустрівся старий перс. Він обіцяв зрадити співвітчизників і бути провідником для Юліанового війська. Старий обдурив Відступника й завів його військо в Карманитську пустелю, у непрохідні місця, де не було ні води, ні їжі. Стомлене голодом і спрагою греко-римське військо Юліана було змушене вступити в бій зі свіжими силами персів. Божественна відплата наздогнала тут і самого Відступника. Під час битви він був смертельно поранений невидимою рукою, незримою зброєю. Юліан важко застогнав і, вмираючи, вимовив: “Ти переміг, Галілеянине!”.

Після загибелі імператора-відступника мощі святого великомученика Артемія були з почестями перенесені з Антіохії в Константинополь.