7 січня Православна Церква святкує народження Спасителя нашого Ісуса Христа.

Із року в рік ми піднесено й радісно святкуємо втілення Сина Божого. Ця велична подія є початком і основою нашого спасіння. Бо значення Різдва Христового полягає у тому, що Син Божий, з’єднавшись з нашою природою через народження від Діви Марії і Святого Духа, оновив наше людське єство, звільнивши його від гріха і смерті.

За часів правління царя Ірода в Юдеї, яка була на той час під владою Риму, за наказом римського імператора Августа розпочався загальний перепис населення. Кожний юдей повинен був зробити запис у тій місцевості, де жили його пращури.         

Св.Йосип і Діва Марія походили з роду Давидового і тому вирушили з Назарета, де вони жили, у місто Давида Віфлеєм. Прийшовши до Віфлеєма, вони, не знайшовши собі тут притулку, змушені були  зупинилися на ночівлю за містом, у печері, де пастухи з отарою переховувалися від негоди. Саме у цій печері, вночі, у Пресвятої Діви Марії народився Младенець – Син Божий, Христос - Спаситель світу.       

Віфлеємські   пастухи першими дізналися про народження Спасителя. У цю ніч вони пасли свої стада у полі. Раптом перед ними з’явився ангел Божий, і світло Господнє осяяло їх. Коли ангели зникли, пастухи сказали один одному: "підемо у Віфлеєм і подивимося, що там відбулося, про що сповістив нам Господь".

Вони, поспішивши, прийшли до печери і побачили там Марію, Йосипа і Младенця, що лежав у яслах. Пастухи поклонились Младенцю і розповіли про те, що бачили і чули від ангелів.

Після цього вони повернулися до отар своїх, славлячи Бога і дякуючи Йому за все, що чули і бачили.

На восьмий день після народження Спасителя Мати Його із Йосипом, згідно закону, дали Йому ім’я Ісус, яке вказано було Господом через ангела.

Мудреці язичників і філософи задовго до цього дізналися про цю подію, оскільки  побачили на небі нову зірку. Її народження ознаменувало собою появу на світ Спасителя – Царя Неба і землі. Вирушивши у дорогу за зіркою, вони прийшли до Христа. Але що ж побачили волхви? – Закинуту печеру, тварин, ясла і сповитого Младенця, що лежав у них. І зрозуміли тоді мудреці: не в розкоші Царство новонародженого, а в бідності, смиренні й любові. Бо приніс із собою Христос насамперед любов - любов до всіх нас. За цю любов Він віддав життя Своє на хресті й закінчив земне життя у такій же печері, в якій прийшов на цей світ. І в цьому - великий приклад  для нас істинної любові, смирення й самопожертви. Але забуваємо ми про Нього і нарікаємо на свої біди та нещастя. Проте «ніхто большої любові не має, як той, хто своє життя віддасть; а віддати життя – це не обов’язково вмерти, -  писав митрополит Антоній Сурожський. – Це - кожну мить життя присвятити любові, творчій, видимій, розумній, сміливій любові; любов, яку дає… Сила Божа, у немочі звершується: нам не потрі-бно боятися любити – віддамо себе до кінця, і тоді вістка про народженого сьогодні Христа стане реальністю не тільки в нашому житті, але у житті мільйонів людей – світлом, теплом, радістю, оновленням усього життя!» 

Святкову Божественну Літургію у Свято-Введенському храмі очолив настоятель паріфії протоієрей Сергій Петленко, якому співслужили клірики храму протоієрей Григорій Фоя і священик Василь Білик.                                                                                                                                                  

На свято Різдва Христового до храму прийшла велика кількість віруючих, щоб разом розділити велику вселенську радість – народження Сина Божого. За богослужінням своїм милозвучним співом радував прекрасний парафіяльний хор. Наприкінці Літургії отець настоятель виголосив проповідь на тему свята, в якій пояснив сутність свята і значення втілення Христа Спасителя для кожного з нас.

У різдвяних святкуваннях важливе місце займають театралізовані вистави, що відтворюють подію пришестя Сина Божого. Такі дійства називаються «вертепом», що в перекладі з церковнослов’янської мови означає печера і вказує на місце народження Спасителя.

Після служби Божої і в нашому храмі відбувся святковий вертеп, підготовлений учнями парафіяльної недільної школи, в якому ще раз був прославлений народжений Богомладенець Христос.