«Помилуй мене, Боже, помилуй мене» - у Свято-Введенському храмі відбулося читання Великого Покаянного канону святого преподобного Андрія Критського.

З 3 по 6 березня настоятель храму протоієрей Сергій Петленко, разом з кліриками та парафіянами храму, звершив Велике повечір’я з читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

У перші чотири дні Великого Посту цей канон ділится на частини і читається на Великому повечір’ї, а на Утрені в четвер п’ятої седмиці читається повністю. Більше ніж 1300 років Свята Церква завдяки цьому твору відкриває нам глибину покаяння. Цей канон можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю безодню гріха. Проникливі слова збентежують душу християнина і пробуджують спрагле серце людини від гріховного сну. Преподобний Андрій майстерно зображає нам великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Обітованну Землю і особливо Христа і Церкву.

Канон написаний від першої особи, але оплакуючи власні гріхи святий Андрій Критський молитовно зітхає ніби за гріхи всьго людства. Канон розпочинається з особистого волання: «З чого я почну оплакувати окаянні діла мого життя? Який початок покладу я, Христе, нинішньому риданню?». Один за одним повстають перед нами наші гріхи, що глибоко пов’язані зі всією історією людства і трагедією відносин між Богом і людьми.

Історія гріхопадіння, першого відступництва людей від Бога усвідомлюється прп. Андрієм, як його особиста історія: «Я вчинив злочин первозданного Адама; я знаю, що я відкинутий від Бога і вічного Його Царства і солодкості через мої гріхи... Я втратив божественні дари. Я осквернив одіж моєї плоті, осквернив те, що було, Спасе, за образом і подобою. Я потьмарив душевну красу насолодою пристрастей. Нині я розірвав першу мою одіж, яку мені на початку зіткав Сотворитель, і тому я нагий» – взиває прп. Андрій. Він засуджує свою душу за служіння гріхам і пристрастям, спонукає її прокинутись від гріховного сну, розкриває перед нею, яким є пагубним гріховний стан її, закликає душу відректись від гріха і з’єднатись з чеснотами.

Великим цей канон називається головним чином через свою обширність. Якщо інші канони складаються із 30-ти тропарів,то Канон Андрія Критського складається з 250-ти. Також великим канон називається через великий і глибокий, сповнений розчулення зміст. Пошкоджений гріхами людей лукавий світ помилково вважає, що він здоровий, хоча потребує невідкладного лікування і дієвого оновлення від темряви гріхів.

Святі отці називають покаяння початком і головною умовою духовного життя. Пройшовши шлях Великого посту і очистивши себе покаянням – «духовною банею» – від гріховної скверни, людина зустрічає Христове Воскресіння разом з Христом, з’єднавшись з Господом для вічного блаженного життя.

Священик Миколай Капітула, клірик Свято-Покровського собору, м. Рівне

Джерело: офіційний веб-сайт Рівненської єпархії