Останній тиждень перед Пасхою називається Страсним (страсть з ц.-сл.— страждання). Цей тиждень має таку назву тому, що він присвячений останнімдням земного життя Христа Спасителя: Його стражданням, хресній смерті йпогребінню. Усі дні цього Страсного тижня називаються "Великими" – Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння. А ще Страсний тиждень особливий тим, щовін є найсуворішим.  Православні християни замислюються над страстями Ісуса Христа і готуються до зустрічі з Ним. Під час богослужінь, які відправляються в храмах у ці дні, наголос робиться на стражданнях і терпінні Спасителя.

Для повного розуміння усієї глибини Страсного тижня, розглянемо його більш детально по днях.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як прообраз зрадженого Христа. Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що під час голоду Йосиф врятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь Ісус Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми звільняємося від рабства гріха та смерті. Крім того, в цей день згадується безплідна смоківниця, якій Господь наказав засохнути. Безплідна смоківниця є символом лицемірних фарисеїв та всіх, в кому, незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. До безплідної, засохлої смоківниці буває подібна і всяка душа людська, якщо вона не приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви й добрих діл.

У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані в цей день в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, притчі про десять дів і таланти. В притчах зображується неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).

У Велику середу – день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Вифанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в богослужіннях середи прославляється "грішниця" і засуджується зрада Юди. Особливості богослужіння перших трьох днів Страсного тижня такі: на утреній, після шестипсалмія та "Алилуя", співається тропар: "Ось жених гряде опівночі...", а після канону співається пісня: "Чертог Твій бачу, Спасе мій...". Протягом усіх трьох днів служиться Літургія Ранішосвячених Дарів, з читанням Євангелія.

Особливо зворушливі споминами, молитвами і піснеспівами останні три дні Страсного тижня.

У Страсний четвер у богослужіннях згадуються чотири важливі події з життя Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив новозавітнє Таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в саду Гетсиманському; зраду Христа Юдою. В цей день під час Літургії буває багато причасників, а також у цей день, за традицією, приготовляються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастити хворих. На утрені після шестипсалмія та "Алилуя" співається тропар: "Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися...". Ввечері Страсного четверга у храмах відбувається богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові. Страсний четвер також називають «Чистим», бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи – віруючі очищають житло від бруду, а також починають пекти паски та фарбувати великодні крашанки.

У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Господа Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і погребення, зшестя в ад для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення розбійника в Рай. В цей день, який є особливо суворим постовим днем року, віруючі намагаються зовсім не споживати їжі. Літургія цього дня не звершується. Після полудня у храмах урочисто виносять для поклоніння Плащаницю. На утреній (яка служиться ввечері у Великий четвер) посеред храму читаються дванадцять Євангельських читань, вибраних з усіх чотирьох Євангелій, де розповідається про страждання Спасителя, починаючи з останньої бесіди Його з учениками на Тайній вечері і закінчуючи похованням Його у саду Йосифа Ариматейського і приставленням воїнської сторожі до Його гробу. Під час читання Євангелія віруючі стоять із запаленими свічками, показуючи цим, з одного боку, що слава і велич не покинули Господа і під час Його страждань, а з іншого боку - гарячу любов до свого Спасителя. У Велику п'ятницю літургії не буває, бо в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву, а чиняться Царські часи. Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і Його поховання. На вечірні, при співанні тропаря "Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте Тіло Твоє...", священнослужителі піднімають Плащаницю з престолу, немов з Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі. Потім священнослужителі й усі віруючі поклоняються св. Плащаниці і цілують рани зображеного на ній Господа - Його пробиті ребра, руки і ноги.

Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса Христа "у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний", і, нарешті, про воскресіння Спасителя з гробу.

Під час Страсного тижня християнам потрібно дотримуватися суворого посту «заради Страстей Христових», які Він перетерпів за гріхи людства. Також протягом Страсного тижня всі православні християни, які за період Великого посту ще не пройшли найголовніші таїнства Православної Церкви – Сповідь та Причастя,  повинні це обов’язково зробити у будь-який день протягом тижня (окрім п’ятниці).

Замислимося ж браття і сестри  над великим значенням Страсного тижня, проведемо його у посту й молитві, щоб достойно приготуватися до Христового Воскресіння!