Православні християни 27 вересня святкують празник Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

Напередодні свята у Свято-Введенському храмі було відправлено Всенічне бдіння з чином винесення Хреста Господнього. Богослужіння звершив настоятель храму протоієрей Сергій Петленко у співслужінні протоієрея Григорія Фої та священика Василія Білика.

В самий день свята у храмі була звершена святкова Божественна літургія, яку очолив настоятель храму.

Після євангельського читання отець Василій звернувся до присутніх у храмі парафіян з повчальним словом про силу і значення  Хреста Господнього.

Після завершення Літургії священнослужителі відслужили святковий молебень до Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

Про свято

Свято встановлено в пам'ять знайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулась за імператора Константина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.

Рівноапостольний імператор Костянтин, сприянням Божим отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, бачив на небі Боже знамення - Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив в Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену. Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в похилому віці, вона з натхненням взялась за виконання доручення.

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гріб Господній, і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й здійснювали жертву жертвопринесення.

Розшукуючи Животворчий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Врешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, здійснивши молитву, почали копати землю. Незабаром були виявлений Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом «Ісус Назарянин, Цар Юдейський», зроблена за наказом Пилата, і чотири цвяхи, що прокололи Тіло Господа.

Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розіп'ятий Спаситель, патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за одним важкохворий жінці. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж мить зцілилася. Трапилося, що в цей час несли тіло для поховання. Тоді стали прикладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворчий Хрест.

Християни,що в незліченній кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, волаючи: «Господи, помилуй», поклонявся Чесному Древу.

До Константинополя свята Олена привезла з собою частину Животворчого Древа та цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин повелів спорудити в Єрусалимі величний і великий храм на честь Воскресіння Христового, що включав у себе і Гріб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму - вона померла в 327 році. Храм був освячений 26 вересня 335 року. На наступний день, 27 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста.

Тропар, гл. 1: Спаси, Господи, людей Твоїх / і благослови насліддя Твоє, / перемогу побожному народові нашому на супротивників подай / і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.

Кондак, гл. 4: Ти, що зійшов на хрест з волі Своєї, Христе Боже, / даруй щедру Свою ласку /Твоїй новій християнській громаді. / Звесели силою Твоєю побожний народ наш, / подаючи йому перемогу над супротивниками, / бо він у поміч має зброю миру, Хрест Твій, — / знак перемоги непоборний.

На літургії — антифони свята.

Замість Трисвятого: Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.

Задостойник: Величай, душе моя, / Пречесний Хрест / Господній. Тайний Ти є, Богородице, рай, / що незбагненно нам зростив Христа, / Він же хресне живоносне / на землі посадив нам дерево. / Тим-то нині, / Воздвиженому поклоняючись, / Тебе величаємо

Величання: Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і цінуємо Хрест Твій святий, бо ним Ти визволив нас із неволі ворожої.