В останню неділю Великого посту Церква святкує урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим.

Напередодні у Свято-Введенському храмі було відправлено Всенічне Бдіння. За вечірнім богослужінням була звершена Літія, під час якої відбулося благословення хлібів.

Богослужіння звершив настоятель храму протоієрей Сергій Петленко у співслужінні протоієрея Григорія Фої та священика Василія Білика.

Після читання Євангелія отець настоятель благословив і освятив вербу, яку віруючі принесли до храму.

У день самого свята святкову Божественну літургію звершив настоятель – протоієрей Сергій Петленко у співслужінні духовенства храму.

Після євангельського читання отець Григорій виголосив проповідь, в якій розкрив значення входу Господнього в Єрусалим, напередодні Свого славного Воскресіння. 

За Літургією своїм милозвучним співом радував парафіяльний хор Свято-Введенського храму під керівництвом матушки Юлії.

По завершенні Божественної літургії отець настоятель привітав парафіян з великим святом та разом з духовенством храму благословив і освятив вербу, яку віруючі принесли до храму.

Про свято 

Усі чотири євангелісти описують вхід Господній в Єрусалим за декілька днів до Його хресних страждань. Невдовзі після чудесного воскрешення Лазаря, за шість днів до єврейської Пасхи, Ісус Христос звершив урочистий вхід в Єрусалим, щоб показати, що Він є істинний Христос і Цар, і йде на смерть добровільно.

Наблизившись до Єрусалима, прибувши до селища Віффагії, до гори Елеонської, Ісус Христос послав двох учеників Своїх, сказавши: «Підіть у село, що прямо перед вами, і відразу знайдете молодого осла, на якого ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть до Мене. А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? Скажіть йому так: він потрібний Господу».

Ученики пішли і вчинили так, як велів їм Ісус. Вони привели молодого осла, накрили його своїм одягом, і Ісус Христос сів на нього.

Між тим в Єрусалимі довідалися, що Ісус, воскресивши чотириденного Лазаря, іде в Єрусалим. Безліч людей, зібравшись звідусіль на свято Пасхи, вийшли Йому назустріч. Багато хто скидав із себе верхній одяг і розстилав Йому по дорозі; інші зрізали пальмові гілки, несли їх у руках і кидали на дорогу. І весь народ, супроводжуючи і зустрічаючи Його, на радощах вигукував: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний Цар Ізраїлів, що гряде в ім'я Господнє! Осанна в вишніх!»

Спаситель, наблизившись до Єрусалима, зі скорботою дивився на нього. Він знав, що народ відкине Його – свого Спасителя, - і Єрусалим буде зруйновано. Ісус Христос заплакав над ним і сказав: «О, коли б зрозуміло ти в цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх. Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль. І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх».

Коли Ісус Христос увійшов до Єрусалима, усе місто схвилювалось, і запитували ті, хто не знав Його: «Хто це?» Народ відповів: «Це – Ісус, пророк з Назарета Галилейського», і розповідали при цьому, що Він викликав з гробу Лазаря і воскресив його з мертвих.

Увійшовши в храм, Христос знову, як це вже було колись, вигнав з нього усіх продавців і покупців, кажучи їм: «Написано: дім Мій є дім молитви, в ви зробили Його вертепом розбійників».

Сліпі і каліки обступили Його у храмі, і Він їх усіх зцілив. Народ, бачачи чудеса Ісуса Христа, став ще більше славити Його. Навіть малі діти, що були у храмі, вигукували: «Осанна Сину Давидовому!» Первосвященики ж і книжники обурювались і сказали Йому: «Чуєш, що вони кажуть?» Ісус Христос відповів їм: «А хіба ви ніколи не читали – з уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми?» (Пс.8,3).

Потім у наступні дні Ісус Христос учив у храмі, а ночі проводив за містом. Первосвященики, книжники і старійшини народу шукали нагоди погубити Його, та не знаходили, бо увесь народ невідступно слухав Його.

(Див.: Мф. 21, 1-17; Мк. 11, 1-19; Лк. 19, 29-48; Ін. 12, 12-19).

Урочистий вхід Господній в Єрусалим відзначається Святою Православною Церквою в останню неділю перед світлим святом Пасхи. Це одне з великих свят і називається ще Вербною неділею, бо в цей день за всенічною службою Божою віруючим роздають освячене віття верби та інших рослин. У давнину із зеленими гілками зустрічали царів, котрі поверталися з урочистостями після перемоги над ворогами. І ми, тримаючи в руках перші весняні зелені гілки, прославляємо Спасителя як  Переможця смерті; бо Він воскрешав померлих і цього дня входив у Єрусалим для того, щоб померти за наші гріхи і воскреснути, і тим самим спасти нас від вічної смерті і від вічних мук. Зелені гілки служать для нас знаком перемоги Христа над смертю і нагадують нам про майбутнє воскресіння усіх нас з мертвих.

 Тропар свята

Загальне воскресіння перед Твоїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив єси Лазаря, Христе Боже. Тому і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерті: осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім'я Господнє.