19 серпня Православна Церква відзначає одне з найбільших свят церковного календаря – Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Свято Преображення Господнього — одне з дванадцяти найбільших свят Церкви Христової, встановлене на честь об’явлення божественної природи Христа Спасителя своїм учням.

Святкову Божественну Літургію звершив настоятель парафії протоієрей Сергій Петленко у співслужінні прот. Григорія Фої та прот. Василія Білика.

Після відпусту отець Сергій звернувся до парафіян з пастирським словом на тему свята. Зокрема він зазначив, що Ісус Христос на Фаворі відкрив перед апостолами Свою Божественну природу. І тому ті, хто приходить у дім Божий, спочатку повинні в молитві просити духовного просвітлення від Христа Спасителя, а не залишатися духовно незрячими, бажаючи тільки земних благ. 

Після завершення Божественної Літургії отець Сергій привітав парафіян з Преображенням Господнім та побажав, щоб Милосердний Господь завжди обдаровув усіх християн щедрою нивою.

Насамкінець Богослужіння були прочитані молитви та звершене освячення винограду, меду та принесених віруючими плодів.

Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три євангелисти — Матфей, Марк та Лука.

Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Він взяв із собою трьох свої учнів – Петра, Якова та Іоана і вирушив з ними на гору Фавор.

Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила її, і пролунав голос Бога Отця: «Це Син мій улюблений, в Котрому Моє благовоління. Його слухайте» (Мф. 17: 5).

У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.

Після Божественної Літургії цього дня звершується освячення плодів нового врожаю. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували в храм для звершення таїнства Євхаристії. Освячення плодів в день свята Преображення прийняло особливе символічне значення: в Преображенні Христа був показаний той новий, преображений і благодатний стан, який людина і світ отримують Воскресінням Христа і який настане у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли в світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною чекає грядущого оновлення. 

Святкування Преображення Господнього стало звичним з 4 століття, коли рівноапостольна Олена — мати візантійського імператора Костянтина Великого — побудувала на честь Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на горі Фавор храм Преображення Господнього.