Свята Православна Церква продовжує готувати нас до Великого Посту, пропонуючи для роздумів притчу про блудного сина. Це одна з 17-ти притч, що містяться виключно в Євангелії від Луки (Лк. 15:11-32). Її називають “перлиною в короні Євангельських притч” та “Evangeliumin Evangelio”, “євангелієм в Євангелії”.

Історія блудного сина є однією з найважчих для проповіді, бо більшість переконана, що добре її знає і може переказати майже дослівно. Якщо ж вислухати ті перекази, виявиться, що значна частина віруючих добре зафіксувала в пам’яті лише частину, яка оповідає про повернення блудного сина та прийняття його люблячим батьком. Натомість, історія старшого сина залишається по за увагою. Старший син ображений турботою батька про молодшого і протиставляє цю турботу відсутністю належної відзнаки його багаторічної відданої праці. Старший син образився саме тому, що почув музику і танці у батьківському домі. Можливо, він не був принципово проти повернення свого блудного брата. Але зовсім по-іншому уявляв собі цю подію. Прихильність до грішника, що з покаянням повертається до дому, є нормою. Але, це зовсім не той випадок коли людину треба зустрічати з оркестром. Якби блудний син їв хліб і воду, замість вгодованого тельця, одягнутий у рубище, замість найкращого одягу, з посипаною попелом головою, замість перстня на пальці, у сльозах, замість сміху, на колінах, а не в танці, можливо реакція старшого сина була би зовсім іншою.

Люди легко ідентифікують себе з молодшим сином, трохи важче зі старшим, але глибинна суть притчі полягає в тому, щоби бути подібним отцю. Стати не лише тим кому прощено, а тим хто сам прощає, не лише тим кого очікують і добре приймають вдома, а тим хто очікує й приймає з любов’ю, співчуттям і прощенням.

Церква пропонує нам цю притчу не для того, щоб розважити нас, а для того, щоб перед кожним поставити дзеркало. Дехто думає, що стає вільним втікаючи від Бога й порушуючи Божі Заповіді, але насправді стає рабом гріха. Отримання прощення означає визнання Бога – Богом і надання Йому повної можливості діяти у моїй душі зцілюючи, відновлюючи та оновлюючи її.