Найвищим у Царстві Небесному є той, що стоїть на колінах. Бог не зважає на людські медалі, наукові ступені або дипломи. Він цінить шрами отримані під час служіння. Дорога, якою йшов Христос, вела до Голгофського хреста. Замість трону Його очікував смертельний вирок. Для апостолів були місця як з правого, так і з лівого боку. Біда в тому, що коли їх треба було займати, Яків з Іваном сховалися так, що сторожа не змогла їх знайти. Навіть пробувши роки поряд із Спасителем, апостоли не зрозуміли суть Його вчення. Вони пишалися своєю близькістю до Вчителя, але нe зробили найважливішого крокy від слухання вчення до втілення його в життя.

Уявімо собі, що ми зустріли Христа, який говорить: “Що ти хочеш, щоб Я тобі зробив?”
Якою була б наша відповідь? Про що би ми просили Бога?
Саме це сталося з апостолами Яковом та Іваном у сьогоднішньому Євангельському уривку. “Що ви хочете, щоби Я вам зробив?” – запитав Спаситель. Вислухавши прохання апостолів Господь вказав їм зовсім інший, не сподіваний для учнів, життєвий шлях. Подібним чином Спаситель відповідає і на наші прохання, виконуючи їх не так, як ми це собі уявляємо.