Православна Церква відзначає сьогоднішнє свято не лише, як подію, що відбулася у далекому минулому, а як процес, що відбувається вічно. Ми вшановуємо Царя Христа, що входить у наші серця, наш особистий Єрусалим.
Перед нами постає питання: чи може Христос туди увійти? Чи є в наших серцях місце для Христового Царства? На жаль, двері сердець багатьох щільно зачинені. Христос не може увійти туди, бо там усівся інший цар – самолюбство. В полоні постійних життєвих турбот ми стаємо в’язнями гордості, кар’єри, грошей та власних бажань. Єдиний шлях знайти мир, щастя, справжню любов – змиритися перед Богом, зробити Його своїм Царем та жити у постійному єднанні з Ним.