Страсна П’ятниця, день, в який Господь наш Іісус Христос пройшов через неправедне засудження, приниження, страшні тортури і знущання, Розп’яття та Страждання на Хресті, і, зрештою, через смерть на ньому за кожного з нас.
Події Великої П’ятниці
1. Взяття Іісуса під варту.
2. Суд Синедріону.
3. Христос у Пілата.
4. Пілат намагається відпустити Іісуса, але народ вимагає страти.
5. Самогубство Іуди.
6. Знущання над Іісусом.
7. Хресна дорога.
8. Розп’яття на Голгофі.
9. Смерть на Хресті.
10. Зняття з Хреста.
11. Покладення до Гробу.
Зазвичай для вірних це – день ретельного постування, молитви і відвідування Служби Божої, під час якої ввечері відбувається винос Плащаниці. Вона символізує Тіло Спасителя, обноситься навколо Храму та покладається посеред нього – як символ покладання Тіла Іісусова до Гробової печери.

«У ЦЕЙ ДЕНЬ ВИСИТЬ НА ДРЕВІ ТОЙ, ХТО ПОВІСИВ ЗЕМЛЮ НАД БЕЗОДНЕЮ. ВІНЦЕМ ВІД ТЕРНУ ВІНЧАЄТЬСЯ ЦАР АНГЕЛІВ. В УДАВАНУ БАГРЯНИЦЮ ВДЯГАЄТЬСЯ ТОЙ, ХТО ОДЯГАЄ НЕБО ХМАРАМИ. ПРИЙНЯВ УДАР ПО ОБЛИЧЧЮ ТОЙ, ХТО ЗВІЛЬНИВ АДАМА В ЙОРДАНІ. ЦВЯХАМИ БУЛО ПРИКУТО ЖЕНИХА ЦЕРКВИ. СПИСОМ БУЛО ПРОСТРОМЛЕНО СИНА ДІВИ. ПОКЛАНЯЄМОСЬ СТРАЖДАННЯМ ТВОЇМ, ХРИСТЕ. ПОКАЖИ НАМ І СЛАВНЕ ТВОЄ ВОСКРЕСІННЯ…»
Страждання Спасителя розпочались задовго до самого розп’яття: це – і Молитва в Гефсиманському саду в передчутті смерті, коли краплі поту Христового були як краплі крові; це – і злоба юдеїв під час арешту, коли Господа, схопивши, били та плювали Йому в обличчя; зрештою – це бичування Спасителя на суді у Понтія Пілата, коли римські легіонери як нелюди катували Його Тіло…
Сама ж страта на Хресті була однією з найжорстокіших серед усіх, вигаданих людством…
«Отче, прости їм, вони не знають, що коять», — так молився під час Страждань Син Божий.
Біля Хреста Господнього, в невимовному болю знаходилася Божа Мати. Поруч із нею був апостол Іоанн, свідок цих подій.
Господь, вказуючи на свого учня, промовив з Хреста до Богородиці: «Жінко, це син Твій…» Таким чином, відбулося всиновлення всього роду людського Пречистій Богородиці. А до Іоанна Господь сказав: «Це мати твоя!» Після чого апостол взяв Божу Мати до себе і турбувався про Неї решту Її земного життя.
Коли Син Божий вмирав на Хресті, сталося дивовижне затемнення, згадки про яке збереглися в тогочасних істориків та астрономів.
«Боже Мій, Боже Мій, навіщо залишив Ти Мене? – ці слова Спаситель промовляв на Хресті, відчуваючи жах Богооставленості, яку долав Своєю Хресною смертю. Після третьої години дня, промовивши «Звершилося!», Христос помер.
Як розповідає Євангеліє, тієї миті земля затрусилася, і завіса храму єрусалимського розідралася надвоє, символізуючи припинення ветхого заповіту.
За наказом, щоб переконатися в смерті Іісусовій, воїн простромив списом Його серце, і з рани витекли кров та вода.
Тіло Господа було поховано в печері, вхід до якої, за наполяганням юдейських священиків, був запечатаний, а біля нього виставлено римську варту.
Про події, які згадує Церква в ці дні, дивіться дивовижний фільм — «П’яте Євангеліє. Таємниця Туринської плащаниці».
…Як не приймали і не приймають Христа, так не приймають Його святу Плащаницю, що чітко свідчить про страждання та Воскресіння Господа. Одні, побачивши і вивчивши її, приймають віру, а інші вигадують всілякі неправдиві пояснення, тільки щоб виправдати своє неприйняття Христа.
Автори вирішили розповісти про Туринську плащаницю як про найбільшу християнську святиню. Адже Плащаниця — це прямий свідок Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа.
Відтворюючі у власному серці події Хресної Жертви Сина Божого за кожного з нас, не забуваймо про благорозумного розбійника – того самого, який, на відміну від інших, усвідомив власну гріховність та зрозумів, що перед ним – насправді Господь і Месія.
Пам’ятаймо, що саме цей розбійник став першою людиною, яка увійшла у Рай, але перед тим цей розбійник щиросердно покаявся та сповідував Христа Богом.
Тож нехай кожен із нас в цей Страшний і Величний день вимовляє в серці його слова: «Пом’яни мене, Господи, у Царствії Твоєму…»