Преображення Господа Ісуса Христа — подія, коли Ісус з’явився у божественній славі перед своїми учнями на горі, яка супроводжувалася з’явленням пророків Мойсея та Іллі. Символіка Преображення відображає духовне перетворення людини через покаяння, сповідь та духовне вдосконалення. Свято також пов’язане з освяченням плодів нового врожаю, що символізує відновлення природи та людського дусі.
Незадовго до Своїх страждань Ісус Христос взяв трьох учеників: Петра, Якова та Іоана і з ними піднявся на високу гору помолитися (за давнім церковним переданням, це була гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини).
Поки Спаситель молився, ученики від утоми заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його засяяло, наче сонце, а одяг Його став білим, як світло. В цей час до Нього з`явились, у славі небесній, два пророки, Мойсей та Ілля, і розмовляли з Ним про страждання і смерть, які Йому належало перетерпіти в Єрусалимі. Незвичайна радість наповнила тоді серця учеників. Коли ж вони побачили, що Мойсей та Ілля відходять від Ісуса Христа, Петро, не знаючи, що сказати, викликнув: “Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі”. Раптом світла хмара осінила їх, і вони почули із хмари голос (Бога Отця): “Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте!”
Ученики зі страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, доторкнувся до них і сказав: “Встаньте і не бійтесь”. Ученики встали і побачили Ісуса Христа у звичайному вигляді.
Коли ж вони спускалися з гори, Ісус Христос повелів нікому не розповідати про те, що бачили, доки Він не воскресне з мертвих. (Див.: Мф. 17:1-13; Мк. 9:2-13; Лк. 9:28-36).
Своїм Преображенням Спаситель показав нам, якими стануть люди в майбутньому житті, в Царстві Небесному, як преобразиться тоді весь наш земний світ.