Архів парафії
Збудуємо храм разом!
Вклади свою цеглину в новий храм Божий !
Наш банер
Рекомендуємо
Наш телеграм канал.
Ікони з дерева

Серед дванадесятих свят Введення в храм Пресвятої Богородиці – одне з найспокійніших: немає ніяких освячень, особливих обрядів і традицій. І в цьому вся краса цього свята.
Благочестиві батьки Пречистої Діви Марії святі і праведні Іоаким та Анна дожили до глибокої старості і, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитина, то вони віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм. За велике терпіння, непохитну віру і любов до Бога й один до одного, Господь виконав їхнє прохання. У святих Іоакима і Анни народилась донька. За вказівкою ангела Божого їй дали ім’я Марія, що в перекладі з єврейської мови означає Господиня, Надія.
Коли Діві Марії виповнилось три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю. Потрібно знати, що трирічний вік дитини – це вік, коли за єврейським законом дитину відлучають від грудного годування. Трирічна Марія, почувши про те, що Її віддадуть у храм на служіння, не тільки не злякалась розлуки з батьками, не тільки не плакала, а навіть з радістю підкорилась батьківській волі.
У супроводі батьків, родичів, ровесників-дівчаток з Назарету, з запаленими свічками в руках і співаючи псалми, Богоотроковицю Марію повели в храм Господній. Праведні Іоаким і Анна духовно раділи, що удостоїлись принести Богу найдорогоцінніший дар – свою єдину Дитину.
Глибокою таємницею покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитячих років до вознесіння на небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. “Якби хтось запитав мене, – говорив блаженний Ієронім, – як проводила час юності Пресвята Діва, я відповів би: це відомо Самому Богові та Архангелу Гавриїлу, невідступному хранителю Її”.
Але у церковному Переданні збереглися дані, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалась у середовищі благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася та росла у любові до Бога. Для згадки Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимських храм Свята Церква з давніх часів установила урочисте святкування. Вказання на звершення свята у перші віки християнства знаходяться в передання палестинських християн, де йдеться про те, що свята цариця Єлена побудувала храм на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці.
Свято Введення – це блага звістка Бога до людського року, проповідь спасіння, обіцянка Христового пришестя.
Саме з Введення в храм Пресвятої Богородиці починається богослужбова підготовка до Різдва Христового. Вперше ми чуємо різдвяний піснеспів: «Христос народжується – славіть, Христос з небес зустрічайте». З цього дня він буде співатися на всіх святкових службах аж до самого Різдва Христового.
Введення в храм Пресвятої Богородиці – свято особливе, адже згадується зустріч земного і небесного. Будемо в цей день в храмі молити Пресвяту Богородицю, щоб така зустріч відбулася і в нашому житті, тому що до цього всі ми покликані!
Фотозвіт можна переглянути тут.
Розклад богослужінь:
Вечірнє богослужіння
– 17:00;
вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;
четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);
Божественна Літургія – 9:00.
Храм відчинений з 7:30 до 18:30.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00
Зібрано громадою для Української Армії:
762980 грн.
Церковний календар
27 вересня. Неділя


Мч. Калiстрата та воїнів його: Гімнасiя та iнших (304). Апп. вiд 70-ти: Марка, Аристарха i Зіни (І). Мц. Єпихарiї Римської (ІІІ). Прп. Ігнатiя Каппадокійського, ігум. (Х).
28 вересня. Понеділок



Собор преподобних отцiв Києво-Печерських, в Ближнiх печерах (прп. Антонiя) спочилих: Антонiя, засновника Лаври (1073), Прохора, чудотворця (1107), Іоана, посника (ХІІ), Юлiанiї, дiви, кн. Ольшанської (бл. 1550), прмчч. Василiя i Феодора (1098), Полiкарпа, архим. Печерського (1182), Варлаама, iгум. Печерського (1065), Дамiана, пресвiт., цiлителя (1071), Никодима, просфорника (ХІІ), Лаврентiя, затворн., єп. Туровського (ХІІ), Афанасiя, затворн. (бл. 1176), Еразма (бл. 1160), Луки, iконома Печерського (ХІІІ), Агапита, лiкаря безвiдплатного (бл. 1095), Феофила Затворника (ХІІ–ХІІІ), Феофила та Іоана (ХІІ), Нектарiя (ХІІ), Григорiя, iконописця (ХІІ), сщмч. Кукшi (ХІІ), Євстратія (ХІІІ), Єфрема, пресвітера (ХІІІ), Ієроніма, затв. чудотворця (ХІІІ), Іларіона, митр. Київського (близько 1053), Іоана, отрока Київського, сина мч. Федора Варяга (983), Меладія, старця чудотв. (ХІІІ), Павла Послушного (ХІІІ), Георгія (ХІІІ), Симеона, сщмч. єп. Переяславського (1230), Феоктиста, єп. Чернігівського (1123). Олексiя (ХІІІ), Сави (ХІІІ), Сергiя Послушного (ХІІІ), Меркурiя, єп. Смоленського (1239), Пимена Багатохворобливого (1110), Нестора Лiтописця (бл. 1114), прмч. Євстратiя (1097), Елладiя, затворн. (ХІІ–ХІІІ), Єремiї, прозорливого (бл. 1070), прмч. Мойсея Угрина (1031–1043), Іоана Багатостраждального (1160), Марка, гробокопателя (ХІІ), Миколи Святошi, кн. Чернiгiвського, чудотворця (1143), мч. Григорiя, чудотворця (1093), Онисима, затворн. (ХІІ–ХІІІ), Матфея, прозорливого (бл. 1085), Ісаї, чудотворця (1115), Аврамiя Працелюбного (ХІІ–ХІІІ), Нифонта, єп. Новгородського (1156), Сильвестра (ХІІ), Пимена, посника (ХІІ), Онуфрiя мовчазного (ХІІ), Анатолiя, затворн. (ХІІ), Алiпiя, iконописця (1114), Сисоя, затворн. (ХІІ–ХІІІ), Арефи, затворн. (бл. 1195), Спиридона, просфорника (ХІІ), Онисифора, спов. (1148), Симона, єп. Суздальського (ХІІ), Никона, iгум. Печерського (1088), Феофана, посника (ХІІ). Макарiя (ХІІ), прмч. Анастасiя, дияк. (ХІІ), дванадцяти майстрiв зодчих (ХІ), Аврамiя, затворн. (ХІІ–ХІІІ), Ісакiя, затворн. (бл. 1090), мчч. Іоана, немовляти, Іллі Муромця (бл. 1188), Никона Сухого (ХІІ), Єфрема, єп. Переяславського (бл. 1098), Тита, пресвітера (1190).
Прп. Харитона Сповiдника (бл. 350). Прор. Варуха (VІ ст. до Р. Х.). Мчч. Олександра, Алфея, Зосими, Марка, пастиря, Никона, Неона, Ілiодора та iн. (ІV). Блгв. кн. В’ячеслава Чеського (935).
Парафіяльна школа
Публікації
Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження
Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.
Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...
Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей
Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...
Наше видання

Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя