З одного боку, ми не маємо часу для Бога, а з іншого. хочемо, щоби Бог завжди був напоготові та мав час для нас, коли ми нарешті зволимо до Нього звернутися. Коли нам здається, що Бог не чує наші молитви, ми нарікаємо на Нього. У той самий час Господь завжди стукає у двері наших сердець, запитуючи дозволу увійти всередину. Деякі святі Отці стверджували, що Господь нагадує закоханого, що постійно шукає зустрічі з людиною – об’єктом своєї любові й готовий зробити все для того, щоби бути зі своїм улюбленим створінням.

По завершенню Божественної літургії ми отримаємо гілки верби. Нехай кожен з нас принесе їх до свого дому й поставить у такому місці, де зможе їх постійно бачити. Нехай вони завжди нагадують нам, що Христос є Царем наших сердець і родин, єдиним джерелом любові, щастя та сенсу життя.