Сьогодні ми відзначаємо велике свято Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. Цю подію називають святим Богоявленням, бо під час хрещення Спасителя вперше явилась людям Пресвята Трійця: Син Божий приходить хреститися, голос Отця лунає з небес, а Дух Святий сходить у вигляді голубиному. А ще саме з цього моменту Спаситель публічно являє Себе людям, з цього моменту Він розпочинає Свою земну благовісницьку місію задля спасіння людей, заради нас із вами. «Не той день, в який родився Спаситель, належить називати явленням, але той, коли Він хрестився, не після народження Він став всім відомим, але коли хрестився», – повчає нас святитель Іоан Золотоустий.

Сьогодні ми живемо у часи, коли небо здається закритим, коли біль і сльози затьмарюють усе довкола. Війна принесла руйнування, горе і випробування, яких важко було уявити. Але саме у цій темряві Богоявлення стає світлом, що прорізає густу пітьму. Як Христос увійшов у води Йордану, так і зараз Він входить у наш біль, у нашу боротьбу, у наші сльози, щоб сказати нам: «Я з вами. Ви не одні».

Цей день відкриває нам істину, яка змінює все. Бог — не далекий і недосяжний. Він поруч із нами. Він у наших молитвах, у нашій вірі, у кожному доброму вчинку, який ми робимо навіть у найтемніші часи. Освячена сьогодні вода є знаком цієї присутності. Вона нагадує нам, що Бог не лише спостерігає за світом, але входить у його глибини, освячує, перетворює і зцілює.

Україна сьогодні — це наш Йордан. Вода нашого життя збурена і темна, але саме в цьому хаосі Христос діє. Він не залишає нас. Ми бачимо це у тих, хто жертвує собою заради ближніх, у тих, хто обирає любов замість ненависті, у тих, хто навіть у найскладніші моменти життя не втрачає віри. Як вода стає святою через Божу благодать, так і наш народ, через ці випробування, очищується і оновлюється. Сьогодні ворог хоче зруйнувати не лише нашу землю, але й нашу душу. Він сіє страх, зневіру і розпач. Але Богоявлення нагадує: там, де є Бог, там є світло, яке ніколи не згасне. Як небеса відкрилися над Христом, так вони відкриті і над нами. Ми, як народ, чуємо сьогодні голос Отця, який говорить: «Це народ Мій улюблений, у ньому Моє благовоління». Освячена вода, яку ми сьогодні приймаємо, несе із собою не лише очищення, але й силу. Це сила віри, яка перемагає будь-який страх. Це сила любові, яка сильніша за будь-яку ненависть. Але чи готові ми прийняти цей дар? Чи готові ми самі стати носіями Божого світла у цьому світі? Бо кожен із нас покликаний бути джерелом надії, віри і любові.

У цей святий день піднесімо наші молитви до Господа. Помолімося за тих, хто бореться за нашу землю, за тих, хто страждає, за тих, хто втратив усе. Молімося, щоб освячена вода змила наші страхи і зневіру, щоб вона зміцнила наші серця і дала нам силу йти далі. І пам’ятаймо: Бог із нами. Його голос лунає над Україною так само, як колись над Йорданом. Нехай це свято стане для нас джерелом віри, яка не згасає, і сили, яка не вичерпується. Бо з нами Бог, і з нами перемога. Тож нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа будуть з усіма нами повік!