В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

В каноні святого Андрія Критського св. Церква 
         вкладає в уста грішника, який кається, такі слова: “Я осквернив плоті моєї ризу і очорнив її, те, що за образом Твоїм, Спасе, і за подобою”. “Риза плоті” – значить риза або сорочка плотська, або сама плоть як риза.

Плоть дійсно є ризою стосовно душі. Душа з’єднана з плоттю, одягнена в неї, як тіло в одяг. Називаючи плоть ризою душі, св. Церква підкреслює перевагу душі над тілом. Як не тіло існує для одягу, а навпаки – одяг для тіла, так само і не душа створена для тіла, а тіло для душі. Перевагу душі над тілом підкреслив Господь наш Ісус Христос, коли сказав: “Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг?” (Мф. 6, 25). Цю істину повинні зрозуміти усі люди, які живуть вимогами й інтересами плоті. Вище благо життя вони бачать у тому, щоб усе було добре для тіла; тобто, щоб тіло було здоровим, ситим, мало чуттєві задоволення, насолоджувалося зов­нішніми вигодами, зовнішнім комфортом. Про душу вони або зовсім не дбають, або задовольняють її потреби настільки, наскільки душа обслуговує тіло. Вони не думають про очищення душі, про її спокій і спасіння. Ці люди змінили встановлений Богом порядок, поставивши душу слугою тіла, а не тіло – слугою душі. Результатом цієї зміни порядку речей стала духовна криза у суспільному житті. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, є результатом порушення Божественних настанов, Божественного порядку.

Перші люди жили в раю у стані невинності. Їхнє тіло було чистим посудом чистої душі. З втратою душевної чистоти стало нечистим і тіло. До тіла приєдналася нечистота душі, як тілесна нечистота пристає до одягу. Рука, яка святотатствено була простягнута до забороненого плоду, гортань і чрево, що прийняли цей плід, осквернили тіло. Опоганення тіла відбулося після осквернення душі. Гріх непослуху волі Божій стався в душі. Після осквернення через душу тіла у ньому почався процес тління і смерті.

Разом з життям кожен з нас успадкував від Адама і цю гріховну скверну, яка примножується новими гріховними сквернами. Наше тіло тому виявилося нечистим, що я “очорнив те, що за образом і подобою”, тобто душу, створену за образом і за подобою Божою.

Душа богоподібна за своєю сутністю, тому що подібно до Бога вона духовна і безсмертна. Ніхто не може змінити природу душі. Як матерію не можна знищити, так і безсмертна душа не може піти у небуття.

Душа богоподібна за своїми якостями. У ній відображаються найвищі риси розуму, любові і волі Божої. Душа богоподібна і по відношенню до світу, бо має владу над земним творінням.

Усі ці риси образу Божого потьмяніли під прошарком духовної скверни: гріх “окаляв” богоподібну душу. Тепер все важче і важче стає впізнати богоподібну душу в тваринному житті людини. Її тілесне життя наповнене плотоугодництвом, а духовне – повне оман, неправди і всякої диявольщини.

Для того, щоб повернути себе до Богоустановленого закону, необхідно підпорядкувати тіло душі і поставити в житті на перше місце інтереси душі, а вимоги тіла – на друге; образно кажучи, поставити все з голови на ноги. Євангельський блудний син покаявся і повернувся до батька; митар сповідав перед Богом свій гріх – роздав половину свого багатства жебракам і повернув тим, кого він образив, учетверо більше; блудниці повернулися до доброчесного життя; гонитель віри Христової став ревним її проповідником; розбійник сповідував на хресті Сина Божого. В усьому цьому була перемога духу над тілом, як-то кажуть, “повернення на круги своя”.

Кожному грішнику потрібно сповідати себе перед Господом нечистим душею і тілом і просити у Нього благодатних сліз для того, щоб змити цю нечистоту.

Амінь!