1 Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафа­ма, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, ца­ря Ізраїльського.

2 Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візь­ми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа. 3 І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина. 4 І Гос­подь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого,­ і покладу кінець царству дому Із­ра­їлевого, 5 і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель. 6 І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм. 7 А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками.8 І, вигодувавши грудь­ми Непомилувану, вона зачала, і народила сина. 9 І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі**, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом]. 10 Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні ви­міряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: “ви не Мій народ”, будуть говорити їм: “ви сини Бога живого”. 11 І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!

5 Говоріть братам вашим: “Мій народ”, і сестрам вашим: “Помилувана”. 2 Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх, 3 щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою. 4 І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду. 5 Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: “піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої”. 6 За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх, 7 і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: “піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер”. 8 А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ва­ала. 9 За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її. 10 І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї. 11 І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її. 12 І спустошу вино­градні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: “це у мене подарунки,­ які надарували мені коханці мої”; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі­ поїдять їх. 13 І покараю її за дні слу­жіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями свої­ми, а Мене забула, – говорить Господь. 14 Тому ось, і Я захоплю її, при­веду її в пустелю, і буду говорити­ до серця її. 15 І дам їй звідти вино­градники її і долину Ахор, у перед­день надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської. 16 І буде у той день, – говорить Господь, – ти будеш кликати Мене: “чоловіче мій”, і не будеш більше кликати Мене: “Ваале*”. 17 І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх. 18 І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з пла­зунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці. 19 І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді. 20 І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа. 21 І буде у той день, Я по­­чую, – говорить Господь, – почую небо, і воно почує землю, 22 і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. 23 І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: “ти Мій народ”, а він скаже: “Ти мій Бог!”

3 І сказав мені Господь: іди ще, і полюби жінку, яку любить чоловік, але яка перелюбствує, подібно до того, як любить Господь синів Ізраїлевих, а вони звертаються до ін­ших богів і люблять виноградні кор­жі їх. 2 І придбав я її собі за п’ятнадцять срібників і за хомер ячменю і півхомера ячменю3 і сказав їй: багато днів залишайся у мене; не блуди, і не будь з іншим; так само і я буду для тебе. 4 Бо довгий час сини Ізраїлеві будуть залишатися без ца­ря і без князя і без жертви, без жертовника, без ефода і терафима. 5 Піс­ля того навернуться сини Ізраїлеві і знайдуть Господа Бога свого і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і благістю Його в останні дні.

4 Слухайте слово Господнє, сини Ізраїлеві; бо суд у Господа з жителями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні Богопізнання на землі. 2 Клятва й обман, убивство і крадійство, і перелюбство вкрай поширилися, і кровопролиття йде за кровопролиттям. 3 За те заплаче земля ця, і знеможуть усі, хто живе на ній, зі звірами польови­ми і птахами небесними, навіть і риби морські загинуть. 4 Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ – як ті, що сперечаються зі священиком. 5 І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і знищу матір твою. 6 Знищений буде народ Мій за нестачу відання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх. 7 Чим більше вони примножуються, тим більше грішать проти Мене; славу їхню перетворю на безславність. 8 Гріхами народу Мого годуються вони, і до беззаконня його прагне душа їх. 9 І що буде з народом, те і зі священиком; і покараю його за шляхами його, і воздам йому за діла­ми його. 10 Будуть їсти, і не наситяться; будуть блудити, і не розмножаться; бо залишили служіння Господу. 11 Блуд, вино і напої заволоділи серцем їх. 12 Народ Мій запитує своє дерево і жезл його дає йому відповідь; бо дух блуду ввів їх в оману, і, блудодіючи, вони відступили від Бо­га свого. 13 На вершинах гір вони при­носять жертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею і теревинфом, тому що гар­на від них тінь; тому любодіють доч­ки ваші і пе­релюбствують невістки ваші. 14 Я за­лишу карати дочок ваших, коли во­ни блудодіють, і невісток ваших, коли вони перелюбст­ву­ють, тому що ви самі на боці блуд­ниць і з любодійцями приносите жертви, а темний народ гине. 15 Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, те нехай не грішив­ би Іуда; і не ходіть у Галгал, і не під­німайтеся в Беф-Авен, і не кляніться: “живий Господь!” 16 Бо, як уперта­ те­лиця, впертим став Ізраїль; тому чи буде тепер Господь пасти їх, як агнців на великому пасовищі? 17 При­в’язався до ідолів Єфрем; залиш його!18 Гидке пияцтво їх, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люб­лять ганебне. 19 Охопить їх вітер своїми крилами, і посоромляться вони жертв своїх.

5 Слухайте це, священики, і дослухайтеся, доме Ізраїлів, і при­хиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою у Мас­сифі і сіттю, раскинутою на Фаворі. 2 Глибоко загрузли вони у розпусті; але Я покараю всіх їх. 3 Єфрема Я знаю, й Ізраїль не утаєний від Мене; бо ти блудодієш, Єфреме, й Ізраїль осквернився. 4 Діла їх не допускають­ їх навернутися до Бога свого, бо дух блу­ду всередині них, і Господа вони не пізнали. 5 І гордість Ізраїля при­ни­жена в очах їх; і Ізраїль і Єфрем упадуть від нечестя свого; впаде й Іуда з ними. 6 З вівцями своїми і волами своїми підуть шукати Господа і не знайдуть Його: Він відійшов від них. 7 Господу вони зрадили, тому що народили чужих дітей; нині новий місяць поїсть їх з їхнім майном. 8 Засурміть рогом у Гиві, трубою у Рамі; виголошуйте у Беф-Авені: “за тобою, Веніаміне!” 9 Єфрем зробиться пусте­лею у день покарання; між колінами Ізраїлевими Я звістив це. 10 Вож­ді­ Іудині стали подібні до тих, хто пересуває межі: виллю на них гнів Мій, як воду.11 Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо захотів ходити услід за суєтними. 12 І буду як міль для Єфрема і як черва для дому Іуди­ного. 13 І побачив Єфрем хворобу свою, й Іуда – свою рану, і пішов Єфрем до Ассура, і послав до царя Іарева; але він не може зцілити вас, і не вилікує вас від рани. 14 Бо Я як лев для Єфрема і як скимен для дому Іудиного; Я, Я розтерзаю, і піду; віднесу, і ніхто не спасе.15 Піду, повернуся у Моє місце, доки вони не визнають себе винними і не знайдуть лиця Мого.

6 У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: “ходімо і повернемося до Господа! бо Він уразив – і Він зцілить нас, поразив – і перев’яже наші рани; 2 оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його. 3 Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря – явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю”. 4 Що зроблю тобі, Єфреме? що зроблю тобі, Іудо? благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає. 5 Тому Я уражав через пророків і бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло, що сходить. 6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення. 7 Вони ж, подібно до Адама, поруши­ли завіт і там зрадили Мене. 8 Галаад – місто нечестивців, заплямоване­ кров’ю. 9 Як розбійники підстерігають людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і робить мерзоти.10 У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння в Єф­рема, осквернився Ізраїль. 11 І тобі, Іудо, призначені жнива, коли Я поверну полон народу Мого.

7 Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і зло­дій­­ство Самарії: бо вони чинять не­прав­диво; і входить злодій, і розбійник­ грабує на вулицях. 2 Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм. 3 Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми – князів. 4 Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне. 5 “День нашого царя!” –говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників. 6 Бо вони підступництвом своїм роб­лять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь. 7 Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене. 8 Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб. 9 Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає. 10 І гордість Ізраїля при­нижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бо­га свого і не знайшли Його.11 І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію. 12 Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небес­них скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє. 13 Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Ме­не. 14 І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються. 15 Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене. 16 Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали – як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.

8 Трубу до вуст твоїх! Як орел налетить на дім Господній за те, що вони порушили завіт Мій і переступили закон Мій! 2 До Мене будуть волати: “Боже мій! ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль”. 3 Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його. 4 Поставляли царів самі, без Мене; ставили князів, але без Мого відома; зі срібла свого і золота свого зробили для себе ідолів: звідти загибель. 5 Залишив тебе телець твій, Самаріє! запалав гнів Мій на них; доки не можуть вони очиститися? 6 Бо і він – діло Ізраїля: ху­дожник зробив його, і тому він не бог; на шматки перетвориться те­лець са­марійський! 7 Оскільки вони сіяли вітер, то і пожнуть бурю: хліба на корені не буде у нього; зерно не дасть борошна; а якщо і дасть, то чужі про­ковтнуть його. 8 Поглинений Ізраїль; тепер вони будуть серед народів, як негідний сосуд.9 Во­ни пішли до Ассура, як дикий осел, який самотньо блукає; Єфрем купував подарунками прихильність до себе. 10 Хоч вони і посилали дари до народів, але скоро Я зберу їх, і вони почнуть страждати від тягаря царя князів; 11 бо багато жертовників набудував Єфрем для гріха, – на гріх послужили йому ці жертовники! 12 Написав Я йому важливі закони Мої, але вони вважаються ним ніби за чужі. 13 У жертвоприношеннях Мені вони приносять м’ясо і їдять його; Господу неугодні вони; нині Він згадає нечестя їх і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться в Єгипет. 14 Забув Ізраїль Творця свого й улаш­тував капища, й Іуда набудував багато укріплених міст; але Я пошлю вогонь на міста його, і пожере палаци його.

9 Не радій, Ізраїлю, до захоплення, як інші народи, бо ти блудодієш, віддалившись від Бога твого: любиш блудодійні дари на всіх токах. 2 Тік і точило не будуть годувати їх, і надія на виноградний сік обмане їх. 3 Не будуть вони жити на землі Господній: Єфрем повернеться в Єгипет, і в Ассирії будуть їсти нечисте. 4 Не будуть узливати Господу вина, і неугодні Йому будуть жертви їхні; вони будуть для них, як хліб похоронний: усі, хто буде їсти його, оскверняться, бо хліб їх – для душі їх, а у дім Господній він не увійде. 5 Що будете робити у день торжества й у день свята Господнього? 6 Бо ось, вони підуть з причини спустошення; Єгипет збере їх, Мемфис поховає їх; дорогоцінностями їх зі срібла заволодіє кропива, колюче терня буде у наметах їхніх. 7 Прийшли дні відвідин, прийшли дні воз­даяння; нехай дізнається Ізраїль, що нерозумний віщун, безумний той, хто видає себе за натхненного, з при­чини безлічі беззаконь твоїх і ве­ликої ворожости. 8 Єфрем – страж біля Бога мого; пророк – сітка птахолова на всіх шляхах його; спокуса у домі Бога його. 9 Глибоко впали вони, розбестилися, як у дні Гиви; Він згадає нечестя їх, покарає їх за гріхи їхні. 10 Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як першу ягоду на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, – але вони пішли до Ваал-Фегора і віддалися со­ромітному, і самі стали мерзенними, як ті, яких полюбили. 11 У єфремлян, як птах, відлетить слава [чадородіння]: ні народження, ні вагітнос­ти, ні зачаття [не буде]. 12 А хоч би вони і виховали дітей своїх, відніму їх; бо горе їм, коли відійду від них! 13 Єфрем, як Я бачив його до Тира, насаджений на прекрасній місцевос­ті; однак Єфрем виведе дітей своїх до вбивці. 14 Дай їм, Господи: що Ти даси їм? дай їм утробу, яка не народ­жує, і сухі соски. 15 Усе зло їх у Галгалі: там Я зненавидів їх за злі справи їхні; вижену їх із дому Мого, не буду більше любити їх; усі князі їхні – відступники. 16 Уражений Єфрем; висох корінь їх, – не будуть приносити вони плоду, а якщо і будуть народжувати, Я умертвлю жаданий плід утроби їх. 17 Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухалися Його, і будуть блукати між народами.

10 Ізраїль – гіллястий вино­град,­ примножує для себе плід: чим більше у нього плодів, тим більше мно­­жить жертовники; чим краща зем­­ля у нього, тим більше прикрашають вони ідолів.2 Розділилося серце­ їх, за те вони і будуть покарані: Він зруйнує жертовники їхні, знищить ідолів їхніх.3 Тепер вони говорять: “немає у нас царя, бо ми не убоялися Господа; а цар, – щ`о він нам зробить?”4 Говорять слова пусті, клянуться неправдиво, укладають союзи; за те з’явиться суд над ними, як отруйна трава на борознах поля. 5 За тельця Беф-Авена затремтять жителі Самарії; заплаче за ним народ його, і жерці його, які раділи за нього, будуть плакати за славою його, тому що вона відійде від нього. 6 І сам він буде віднесений в Ассирію, у дар царю Іареву; осоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від задуму свого. 7 Зникне у Самарії цар її, як піна на поверхні води. 8 І знищені будуть висоти Авена, гріх Ізраїля;­ терня і бур’яни виростуть на жертов­никах їхніх, і скажуть вони горам: “покрийте нас”, і пагорбам: “упадіть на нас”. 9 Більше, ніж у дні Гиви, грішив ти, Ізраїлю; там вони встояли; війна у Гаваоні проти синів нечестя не торкнулася їх. 10 За бажанням Моїм покараю їх, і зберуться про­ти них народи, і вони будуть зв’язані за подвійний злочин їх. 11 Єфрем – навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам накладу ярмо на жирну шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, Іуда буде орати, Яків буде боронити.12 Сійте собі у правду,­ і пожнете милість; розорюйте у себе но­вину, бо час знайти Господа, щоб Він, коли прийде, дощем пролив на вас правду. 13 Ви обробля­ли не­честя, по­­жинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти надіявся на путь твій, на безліч рат­ників твоїх. 14 І станеться сум’яття у народі тво­­єму, і всі твердині твої будуть зруй­но­вані, як Салман зруйнував Бет-Арбел у день брані: мати була вбита з дітьми. 15 Ось що заподіє вам Вефиль за крайнє нечестя ваше.

11 На зорі загине цар Ізраїлів! Коли Ізраїль був юний, Я любив його і з Єгипту викликав сина Мого. 2 Кликали їх, а вони йшли геть від лиця їх: приносили жертву Ва­алам і кадили ідолам. 3 Я Сам привчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я лікував їх. 4 Путами люд­ськими тягнув Я їх, путами любови,­ і був для них ніби той, хто піднімає ярмо з щелеп їхніх, і ласкаво підкладав їжу їм. 5 Не повернеться він у Єгипет, але Ассур – він буде царем його, тому що вони не захотіли навернутися до Мене. 6 І впаде меч на міста його, і знищить засуви його, і пожере їх за наміри їхні. 7 Народ Мій заскнів у відпадінні від Мене, і хоч закликають його до горнього, він не підноситься єдинодушно. 8 Що зроблю з тобою, Єфреме? як віддам тебе, Ізраїлю? Чи вчиню з тобою, як з Адамою, чи зроблю тобі, що Се­воїму? Повернулося у Мені серце Моє, запалала вся жалість Моя! 9 Не зроблю за люттю гніву Мого, не знищу Єфрема, бо Я Бог, а не людина; серед тебе Святий; Я не ввійду в міс­то.10 Слідом за Господом підуть во­ни; як лев, Він дасть голос Свій, дасть голос Свій, і попрямують до Нього сини з заходу, 11 попрямують з Єгипту, як птахи, й із землі Ассирійської, як голуби, і вселю їх у доми їхні, – говорить Господь. 12 Оточив Мене Єфрем неправдою, і дім Ізраїлів – лукавством; Іуда тримався ще Бога і вірний був зі святими.

12 Єфрем пасе вітер і ганяється за східним вітром, щодня примножує неправду і руйнування; укладають вони союз з Ассуром, і в Єгипет відвозиться єлей. 2 Але і з Іудою у Господа суд і Він відвідає Яко­ва за шляхами його, воздасть йому за ділами його. 3 Ще в утробі ма­тері зупиняв він брата свого, а змуж­нів­ши, боровся з Богом. 4 Він бо­ровся з ангелом – і переміг; плакав і благав Його; у Вефилі Він знайшов нас і там говорив з нами. 5 А Господь є Бог Саваоф; Сущий [Ієгова] – ім’я Його. 6 Навернися і ти до Бога твого; пиль­нуй милість і суд і уповай на Бога твого завжди. 7 Хананеянин із невір­ними терезами у руці любить кривдити; 8 і Єфрем говорить: “однак я розбагатів; зібрав собі майна, хоч у всіх моїх трудах не знайдуть нічого незаконного, що бу­ло б гріхом”. 9 А Я, Господь Бог твій від самої зем­лі Єгипетської, знову оселю тебе у кущах, як у дні свята. 10 Я говорив до пророків, і примножував видіння, і через пророків уживав притчі. 11 Якщо Галаад зробився Авеном, то вони стали суєтні, у Галгалах заколювали у жертву тельців, і жертовники їхні стояли, як купа каміння на межах поля. 12 Утік Яків на поля сирійські, і служив Ізраїль за дружи­ну, і за дружину стеріг овець. 13 Через проро­ка вивів Господь Ізраїля з Єгипту, і через пророка Він охороняв його. 14 Сильно­ роздратував Єфрем Господа і за те кров його залишить на ньому, і гань­бу його оберне Господь на нього.

13 Коли Єфрем говорив, усі тремтіли. Він був високим в Ізраїлі; але став винним через Ваала, і загинув. 2 І нині додали вони до гріха: зробили для себе відлитих ідолів зі срібла свого, за розумінням своїм, – повністю робота художників, – і говорять вони людям, які приносять жертву: “цілуйте тельців!”3 За те вони будуть як ранковий туман, як роса, що скоро зникає,­ як полова, що звівається із току, і як дим із труби. 4 Але Я – Господь Бог твій від землі Єгипетської, – і ти не повинен знати іншого бога, крім Мене, і немає спасителя, крім Мене. 5 Я визнав тебе у пустелі, у землі спраглій. 6 Маючи пасовища, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їх, і тому вони забували Мене. 7 І Я буду для них як лев, як скимен буду підстерігати при дорозі. 8 Буду нападати на них, як позбавлена дітей ведмедиця, і роздирати вмістилище серця їх, і поїдати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх. 9 Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки у Мені опора твоя. 10 Де цар твій тепер? Нехай він спасе тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про яких говорив ти: “дай нам царя і начальників”? 11 І Я дав тобі царя у гніві Моєму, і відібрав у обуренні Моєму. 12 Зв’язано у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх. 13 М`уки тієї, яка народжує, осяг­нуть його; він – син нерозумний, інакше не стояв би довго у становищі дітей, які народжуються. 14 Від влади пекла Я відкуплю їх, від смер­ти визволю їх. Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене. 15 Хоч Єф­рем плідливий між братами, але при­йде східний вітер, підніметься вітер Господній із пустелі, і висохне джерело його, і вичерпається джерело його; він спустошить скарбницю всіх дорогоцінних сосудів.

14 Спустошена буде Самарія, то­­му що повстала проти Бога свого; від меча впадуть вони; немов­лята їхні будуть розбиті, і вагітні їхні будуть розсічені. 2 Навернися, Ізраїлю, до Господа Бога твого; бо ти упав від нечестя твого. 3 Візьміть із собою молитовні слова і зверніться­ до Господа; говоріть Йому: “відніми всяке беззаконня і прийми на благо,­ і ми принесемо жертву вуст наших. 4 Ассур не буде вже спасати нас; не будемо сідати на коня і не будемо більше говорити виробові рук наших: боги наші; тому що у Тебе милосердя для сиріт”. 5 Вилікую відпадіння їх, полюблю їх з благовоління; бо гнів Мій відвернувся від них. 6 Я буду росою для Ізраїля; він розцвіте, як лілея, і пустить корені свої, як Ливан.7 Розростуться гілки його, і буде краса його, як маслини, і пахощі від нього, як від Ливану. 8 Повернуться ті, що сиділи під тінню його, будуть мати вдосталь хліба, і розцвітуть, як виноградна лоза, славні будуть, як вино ливанське. 9 “Що мені ще за діло до ідолів?” – скаже Єфрем. – Я почую його і спогляну на нього; Я буду як зелений кипарис; від Мене будуть тобі плоди. 10 Хто мудрий, щоб розуміти це? хто розумний, щоб пізнати це? Бо праві путі Господні, і праведники ходять по них, а беззаконні впадуть на них.