1 Слова Амоса, одного з пасту­хів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.

2 І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусали­ма, і заплачуть хатини пастухів, і за­сохне вершина Кармила. 3 Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами. 4 І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада. 5 І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, – з дому Еденово­го, і піде народ арамейський у полон у Кир, – говорить Господь. 6 Так говорить Господь: за три злочи­ни Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому. 7 І пошлю вогонь на стіни Гази, – і пожере палаци її. 8 І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине зали­шок филистимлян, – говорить Господь Бог. 9 Так говорить Гос­подь: за три злочини Тира і за чотири не по­щаджу його, тому що вони передали­ всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу. 10 Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його. 11 Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою. 12 І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора. 13 Так говорить Господь: за три злочини синів Аммо­нових і за чотири не пощаджу їх, то­му­ що вони розсікали вагітних у Га­лааді, щоб розширити межі свої. 14 І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі. 15 І піде цар їхній у полон, він і князі­ його разом з ним, – говорить Господь.

2 Так говорить Господь: за три зло­чини Моава і за чотири не пощаджу його, тому що він перепалив кістки царя Едомського на вапно. 2 І пошлю вогонь на Моава, і по­жере палаци Кериофа, і загине Моав серед розгрому із шумом, при звуці труби. 3 Знищу суддю із середовища його й умертвлю всіх князів його разом з ним, – говорить Господь. 4 Так говорить Господь: за три злочи­ни Іуди і за чотири не пощаджу його, тому що відкинули закон Господній і постанов Його не зберегли, й ідоли їхні, слідом яких ходили батьки їхні, звабили їх з путі. 5 І пошлю вогонь на Іуду, і пожере палаци Єрусалима. 6 Так говорить Господь: за три злочини Ізраїля і за чотири не пощаджу його, тому що продають правого за срібло і бідного – за пару сандаліїв. 7 Жадають, щоб порох зем­ний був на голові бідних, і путь ла­гідних перекручують; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб знеславити святе ім’я Моє. 8 На одежах, узятих у заставу, лежать біля всякого жертовника, і вино, стягнене зі звинувачених, п’ють у домі богів своїх. 9 А Я знищив перед лицем їх Аморрея, якого висота була як висота кедра і який був міцний як дуб; Я знищив плід його вгорі і корені його внизу. 10 Вас же Я вивів із землі Єгипетської і водив вас у пустелі сорок років, щоб вам успадкувати землю Аморрейську. 11 Із синів ваших Я обирав у пророки і з юнаків ваших – у назореї; чи не так це, сини Ізраїля? – говорить Господь. 12 А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, говорячи: “не пророкуйте”. 13 Ось, Я придавлю вас, як давить колісниця, навантажена снопами, – 14 і в моторного не стане сили бігти, і міцний не втримає міці своєї, і хоробрий не врятує свого життя, 15 ні стрілець з лука не встоїть, ні скороход не втече, ні той, що сидить на коні, не врятує свого життя. 16 І найвідважніший з хоробрих втече нагим у той день, – говорить Господь.

3 Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи: 2 тільки вас виз­нав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші. 3 Чи підуть двоє разом, не змовившись між собою? 4 Чи реве лев у лісі, коли немає перед ним здобичі? чи подає свій голос левеня з лігва свого, коли воно нічого не впіймало? 5 Чи потрапить птах у петлю на зем­лі, коли сильця немає для нього? Чи підніметься з землі петля, коли нічого не потрапило у неї? 6 Чи сурмить у місті труба, – і народ не зля­кався б? Чи буває у місті біда, яку не Господь попустив би?7 Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам. 8 Лев почав рикати, – хто не здригнеться? Господь Бог сказав, – хто не буде пророкувати? 9 Проголо­сіть на покрівлях у Азоті і на покрів­лях у землі Єгипетській і скажіть: зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утис­ки серед неї. 10 Вони не вміють чини­ти справедливо, – говорить Гос­подь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої. 11 Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані­ будуть палаци твої. 12 Так говорить Господь: як іноді пастух вириває з пащі левиної дві гомілки або частину вуха, так врятовані будуть сини Ізраїлеві, які сидять у Самарії в кут­ку­ постелі й у Дамаску на ложі. 13 Слухайте і засвідчіть дому Якова, – говорить Господь Бог, Бог Саваоф. 14 Бо у той день, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну і за жертовники у Вефилі, і відсічені бу­дуть роги вівтаря, і впадуть на землю. 15 Й уражу дім зимовий разом з домом літнім, і зникнуть доми з прикрасами зі слонової кістки, і не стане­ багатьох домів, – говорить Господь.

4 Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите­ убогих, говорите господарям своїм: “подавай, і ми будемо пити!” 2 Кляв­ся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потяг­нуть вас гаками і решту ваших вуд­ками. 3 І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, – говорить Господь. 4 Ідіть у Вефиль – і грішіть, у Галгал – і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ран­ку, десятини ваші хоч через кожні три дні. 5 Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добро­вільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, – говорить Господь Бог. 6 За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. 7 І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала. 8 І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напи­тися води, і не могли досхочу напи­тися; але і тоді ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. 9 Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, – і, попри все те, ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. 10 Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. 11 Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, – і, попри все те, ви не навернулися до Мене, – говорить Господь. 12 Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю, 13 бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф – ім’я Йому.

5 Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів. 2 Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її. 3 Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля. 4 Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі. 5 Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо. 6 Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі. 7 О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду­ кидаєте на землю!8 Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смерт­ну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? – Господь ім’я Йому! 9 Він зміцнює спу­стошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення. 10 А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. 11 Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. 12 Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. 13 Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий. 14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, – і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите. 15 Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів. 16 Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: “горе, горе!”, і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях – плакати, 17 й у всіх виноградниках буде плач, бо Я про­йду серед тебе, – говорить Господь. 18 Горе тим, що бажають дня Господ­нього! для чого вам цей день Гос­под­ній? він темрява, а не світло, 19 те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його. 20 Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва.21 Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших.22 Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших. 23 Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати. 24 Нехай, як вода, тече суд, і правда – як сильний потік! 25 Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів? 26 Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе. 27 За те Я переселю вас за Дамаск, – говорить Господь; Бог Саваоф – ім’я Йому!

6 Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля! 2 Про­йдіть у Калне і подивіться, звідти пе­рейдіть в Емаф великий і спустіться­ у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші?3 Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, – 4 ви, які ле­жите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища,5 співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид, 6 п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мас­тями, і не уболіваєте за біду Йосифа! 7 За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених. 8 Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його. 9 І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони, 10 і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього.11 Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми – тріщинами. 12 Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту; 13 ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: “чи не своєю силою ми придбали собі могутність?” 14 Ось Я, – говорить Господь Бог Саваоф, – підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі.

7 Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської­ косовиці. 2 І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий. 3 І пошкодував Господь про те; “не буде цього”, – сказав Господь.

4 Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для су­ду вогонь, – і він пожер велику бе­зодню, пожер і частину землі. 5 І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий. 6 І пошкодував Господь про те; “і цього не буде”, – сказав Господь Бог.

7 Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній сті­ні, і в руці у Нього свинцевий ви­сок. 8 І сказав мені Господь: що ти ба­­чиш, Амосе? Я відповів: висок. І Гос­подь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому. 9 І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового.

10 І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Із-раїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його. 11 Бо так говорить Амос: “від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї”. 12 І сказав Ама­сія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй, 13 а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський. 14 І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. 15 Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: “іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля”. 16 Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: “не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків”. 17 За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у міс­ті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї.

8 Таке відіння відкрив мені Гос­подь Бог: ось кошик зі стиглими­ плодами. 2 І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стигли­ми плодами. Тоді Господь сказав ме­ні: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому. 3 Пісні чертога у той день обер­нуться на ридання, – говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки. 4 Вислухайте це ви, що жадаєте по­­глинути бідних і погубити убогих, – 5 ви, які говорите: “колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сик­ля й обманювати неточними терезами, 6 щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а ви­сівки з хліба продавати”. 7 Клявся­ Гос­подь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх! 8 Чи не захитається від цього земля,­ і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опуска­тися, як ріка Єгипетська. 9 І буде у той день, – говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня. 10 І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна верети­ще і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде – як гіркий день. 11 Ось настають дні, – говорить Господь Бог, – коли Я пошлю на землю­ голод, – не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. 12 І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його.13 У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки, 14 які клянуться гріхом самарійським і говорять: “живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!” – Вони впадуть і вже не встануть.

9 Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися. 2 Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх. 3 І хоч би вони схо­ва­лися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх. 4 І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю ме­чу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо. 5 Бо Господь Бог Саваоф торкнеться зем­лі, – і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся во­на, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська. 6 Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому. 7 Чи не та­кі, як сини ефіоплян, і ви для Ме­не, сини Ізраїлеві? – Говорить Гос­подь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян – з Каф­тора, й арамлян – з Кира? 8 Ось, очі Гос­пода Бога – на грішне царст­во, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, – говорить Господь. 9 Бо ось, Я накажу і розсип­лю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю. 10 Від меча пом­руть усі грішники з народу Мого, які говорять: “не осяг­не нас і не прийде до нас ця біда!” 11 У той день Я відновлю скинію Да­видову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаш­тую її, як у дні дав­ні, 12 щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, – говорить Господь, Який творить усе це. 13 Ось, настають дні, – говорить Господь, – коли орач за­стане ще женця, а той, хто топче ви­ноград, – сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть. 14 І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опус­тілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити ви­но з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них. 15 І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше виг­нан­цями з землі своєї, яку Я дав їм, – говорить Господь Бог твій.