8 червня — П’ятдесятниця, чи день Святої Трійці. Через десять днів після Вознесіння, або на п'ятдесятий день від Пасхи християни відзначають день Святої Трійці, або “зелені свята”, чи П'ятдесятницю. Це свято, одне з найдавніших, власне, є днем народження Церкви.

Напередодні свята у Свято-Введенському храмі було відправлено Всенічне бдіння з чином благословення хлібів.

У день вшанування Святої Трійці, cвяткове богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Сергій Петленко у співслужінні протоієрея Григорія Фої та священика Василія Білика.

У пастирському слові наприкінці богослужіння протоієрей Сергій Петленко привітав віруючих з великим дванадесятим святом та розкрив зміст свята П’ятдесятниці. Отець настоятель, зокрема сказав: «На десятий день після Вознесіння Ісуса Христа, Господь явив Себе з великою могутністю у вигляді вогненних язиків над головами святих апостолів. Ці вогненні язики спалили в душах апостолів усе нечисте, всякий страх і побоювання, повністю переродили їх. Дух Святий нагадав їм усе, – продовжив отець Сергій, – що вони чули від Господа Ісуса Христа, і дав їм нечувану світу мудрість і чудесний дар промовляти мовами різних народів».

Після служби Божої відбулося традиційне для цього дня освячення зелених гілочок, якими на свято Трійці прийнято прикрашати храми та помешкання. Так святкувала П’ятдесятницю Церква Старозавітна. Новозавітна також зберегла цей звичай, надавши йому нового значення: тепер молода зелень і квіти не лише символізують принесення Богу зачатків весни, а й саму Церкву Христову, крім того, вказують на оновлення людей Духом Святим.

Ще перед Своїми стражданнями Ісус Христос обіцяв апостолам, що коли Він піде до Отця, то пошле учням “іншого Утішителя”, Духа Істини (Ін. 14, 16–17).  При вознесінні на Небо Ісус наказав апостолам чекати обіцяного, не відходячи з Єрусалиму. І ось, через десять днів після цього, якраз на юдейську П’ятидесятницю, коли до Єрусалима на свято прийшло багато людей з різних віддалених міст, сповнилося обіцяне: на апостолів зійшов Дух Святий. Видимим чином це проявилося у надзвичайному дарі: апостоли почали розмовляти іншими мовами, так що кожен чув слова проповіді зрозумілою мовою.

Ось як пише про це Лука, автор книги Діянь апостольських: “Раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходились. І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і почили на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати”. Народ, що чув це, збентежився. Деяким з тих, хто не розумів інші мови, навіть здавалося, що учні Ісуса сп’яніли. Проте апостол Петро підвищив свій голос та виголосив таку сильну проповідь, що у той самий день прийняли хрещення близько трьох тисяч душ.

День зішестя Святого Духа — це і є день народження християнської Церкви. Відтоді і дотепер вона кличе всіх людей словами апостола Петра: “Покайтеся, і нехай хреститься кожен з вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і приймете дар Святого Духа”.

У день свята П'ятдесятниці, відразу після Божественної літургії, служиться вечірня в пам'ять про зішестя на святих апостолів Духа Утішителя. Під час цього богослужіння читаються смиренні молитви про дарування й нам Духа Святого, Духа премудрості, Духа розуму й страху Божого. Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а також покійним батькам і братіям нашим та іншим сородичам по плоті, щоб і вони вдостоїлися бути учасниками Царства Слави в країні живих...

Здавна існує традиція прикрашати в цей день будинки й храми зеленими гілочками та квітами. Звичай цей успадкований від Старозавітної Церкви, коли в день П'ятдесятниці будинки й синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, як при Синайській горі все квітло й зеленіло в день отримання Моїсеєм скрижалей Закону. Сионська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, згідно звичаю, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.

У зв’язку з цією подією в день П’ятидесятниці Церква славословить і шанує Пресвяту Трійцю. Таким чином, П’ятидесятниця — це свято Пресвятої Трійці і початок благодатного служіння Церкви.