Протягом тривалого часу спостерігається послаблення духовного життя християн, оскільки храмові богослужіння відвідує дуже мала кількість вірян, а іноді на службі Божі знаходиться по дві-три людини... В країні війна, а храми стоять – порожні й осиротілі...

Усі знають про тяжку годину в країні, коли відбувається російська агресія проти нашої держави...і це не тільки вчора сталося, а це страшне жахіття війни проходить протягом майже 5 років на українській землі. Чуємо різні версії й домисли про початок російсько-української війни, про закулісні ігри або домовленості, про торгівельно-економічну співпрацю, а в останній період при загостренні конфлікту: про зрежисовану постановку, про невдалий маневр кораблів або навіть про проект АП напередодні президентських виборів... 

Але факт залишається фактом, що в нас є військова агресія з боку сусідньої держави і, що це не ми, а вони розпочали випускати кулі в бік наших воїнів, від яких гинуть кращі сини нашої Батьківщини.

І щоб ці кулі зупинити, ми повинні бути єдиними не тільки в поглядах, коментарях, чи оцінках подій, а найдієвіше –  єдиними вустами і єдиним серцем підносити спільні молитви до Всевишнього. А зараз ще й досі не кожна людина усвідомлює всі загрози, які можуть спіткати її та родину від від військових дій та ескалації конфлікту. Більше чуємо про турботи й небезпеку для своїх прав, свобод чи фінансів, внаслідок запровадження воєнного стану, при цьому продовжуючи традиційний спосіб спокійного життя. 

Чому нас хвилює і бентежить така мала кількість вірян за богослужіннями в православних храмах? Бо це зараз є тим  чуттєвим показником та індикатором, як люди з байдужістю відносяться до напруженої обстановки в країні та безвідповідально ставляться до своїх обов'язків християнина і громадянина.

Закликаємо всіх об'єднатися в щирій молитві до Господа в справі перемоги над агресором.

Ми повинні стати МОЛИТОВНИМ ЩИТОМ для воїнів, щоб стріли ворожі не вразили наших захисників. І де ця молитва повинна звучати в першу чергу, як не в домі Божому - в Його святині. «…Чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного; бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них (Мф. 18,19-20).

Потрібно йти до найближчого храму та просити у Господа, щоб Він подарував - захист, i перемогу, i спасiння, щоб розвіялися вороги наші, як щезає дим.

Господи, воздвигни силу Твою, і прийди, спаси нас!

Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас!

ВСІ ДО ХРАМУ НА СПІЛЬНУ МОЛИТВУ ПРОТИ НАШЕСТЯ ЧУЖИНЦІВ!

Протоієрей Григорій Фоя, клірик Свято-Введенського храму.