Протягом Свого життя Спаситель не написав жодної книги, мало того, Він не написав жодного рядка. Але Йому присвячено більше книг ніж будь-якій іншій людині. Христос не написав жодної пісні, але йому присвячено більше музики, ніж будь-кому іншому в історії. Христос ніколи не відходив більше, ніж на сто миль від місця свого народження, але немає найвіддаленішого куточка світу, де би не було Його послідовників. Причина поширення Християнства є в тому, що це дійсно Добра Новина, що змінила історію світу звісткою про перемогу життя над смертю…  

Оповідаючи про Воскресіння Спасителя, апостол і євангелист Іоан  Богослов говорить, що Марія Магдалина сповістила учнів Христових про зникнення тіла улюбленого вчителя. Апостоли Петро та Іоан побігли до гробу. Іоан прибіг першим, але не наважився зайти всередину. Коли прибіг Петро, то “ввійшов у гріб і побачив одні лиш пелени, що лежали; а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці” (Ін. 20:6-7).

Цікаво, що дрібна деталь про згорнуту хустину взагалі потрапила до уваги учнів Христових. І не просто потрапила, їй присвячений окремий вірш у досить стислому і скупому на деталі описі євангелиста. Для того, щоби зрозуміти причину і важливість цього вірша, треба заглибитися у традиції тогочасного життя. Складена або пом’ята хустина була елементом комунікації між господарем і слугою, й кожен єврейський юнак знав цю традицію. Коли слуга подавав обід господарю, то накривав стіл, а сам виходив допоки господар не завершить вечерю.

Після трапези господар вставав, витирав пальці, губи та бороду і, зім’явши хустину,  кидав її на стіл. Це було знаком, що вечеря завершена і можна прибирати зі столу. Але, якщо господар відходив від столу і залишав хустку складеною поряд із своєю тарілкою, слуга не мав права торкнутися до їжі, бо вечеря була не завершена. Таким чином, складена хустина говорила: “Я повернуся назад, чекайте”.
Тому апостол Іван присвячує вірш опису складеної хустини, бо ця хустина говорила їм, що Христос планує повернутися і що Він ще не завершив Своє перебування на землі.

Пасха не просто дата в календарі. Сприйняття Пасхи різниться з року в рік. Іноді воно залежить від того, як пройшов минулий рік. Особливо тоді, коли складається враження, що цілий рік був однією страстною п’ятницею. Можливо цього року ми, як ніколи, потребуємо переможної вістки про те, що Христос, подолавши смерть і сили пекельні, Воскрес із мертвих.