Коли апостол Фома торкнувся ран Спасителя, то з глибини своєї душі вигукнув: “Господь мій і Бог мій! ”

Коли Марія Магдалина почула голос воскреслого в саду, промовила: “Господь мій і Бог мій!”

Коли, переслідуючи християн, Савл побачив світло і почув голос Спасителя, схилив своє серце перед ним із словами: “Господь мій і Бог мій! ”

Коли язичники, дивуючись мужності, з якою мученики зустрічали страждання і смерть, запитували, ким був Христос, за якого ви помираєте, то чули відповідь: “Господь мій і Бог мій!”

Коли безвірники запитували монахів подвижників, хто той, заради кого вони наклали на себе такий суворий спосіб життя, ченці мали одну відповідь: “Господь мій і Бог мій!”

Коли насмішники, дошкуляючи святим дівам, запитували, ким є той, заради кого ви відмовляєтеся від шлюбу і радощів життя, чули: “Господь мій і Бог мій!”

Коли запитували колишніх багачів, заради кого ви роздали свої гроші бідним, чули ту саму відповідь: “Господь мій і Бог мій!”

Одні побачили Його і промовили: “Господь мій і Бог мій!”

Інші торкнулися Його і вигукнули: “Господь мій і Бог мій!”

Ще інші зустріли Його у випробовуваннях на життєвому шляху кажучи: “Господь мій і Бог мій!” 

Хтось побачив чудо, як знак його присутності й заголосив: “Господь мій і Бог мій!”

І нарешті є ті, хто почув про Нього від інших і промовив: “Господь мій і Бог мій!” І ці воістину є блаженними.

Тож, яким би чином ми не прийшли до Бога, давайте всі разом, з найглибших глибин своїх сердець вигукнемо: “Господь мій і Бог мій!”

Йому ж належить слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.