Ваше Високопреподобіє!

Всечесні отці!

Дорогі браття і сестри!

Цього Богом даного третього дня після зішестя Святого Духа на апостолів, коли Свята Церква почала в повному обсязі виконувати своє служіння, ми передусім складаємо щиру подяку Господу нашому Ісусу Христу за те, що Він Своїм Промислом благословив нас звершити це урочисте соборне богослужіння. Спільна чаша Господньої Крові і Його Пречисте Тіло, яких ми причастилися, дають нам підставу говорити про нашу єдність у Христі Ісусі.

День сьогоднішній знаменний ще однією подією, яка стосується безпосередньо нашої парафії, – днем народження настоятеля нашого Свято-Введенського храму протоієрея Сергія.

На Вашу адресу, отче надходять багато поздоровлень. Усі вони сповнені глибо-кої любові й поваги до Вас. Тож і ми, Ваші співслужителі й співбрати, щиро долучаємо й свій голос до них, вітаючи із ювілеєм, – 50-річчям від дня народження.

Господь наш Ісус Христос встановив у Церкві Своїй особливий клас людей, яким дані були обов’язки бути у ній в достоїнстві  вчителями, духовними керівниками і священнослужителями (Мф.28,19-20). Пастирське служіння як за своєю метою, так і за своїм предметом, є не що інше, як продовження Христового служіння по спасінню роду людського. Пастир є будівничий таїн Божих, вчитель віри і благочестя, і через нього сповіщаються благодатні дари на людей і світло Христове, просвічуючи їх. Він є посередником між Богом й людьми і виголошує прохання за них у молитві. Пастир є не тільки керівником і виховатилем, але й лікарем, який лікує духовні хвороби своєї пастви.

До цього високого і важливого священицького служіння Господь покликав і Вас, отче, і Ви, пам’ятаючи слова Христа Спасителя, коли Він сказав: "Не ви Мене обрали, а Я вас обрав..." (Ін.15,16), підкорилися Його Божественній волі. Через рукопокладання єпископа на Вас зійшов Дух Святий, що поставив Вас на це величне, ні з яким земним незрівнянне служіння.

Про висоту й сутність пастирського служіння нам чітко говорить як Святе Єва-нгеліє, так і святі отці й учителі Церкви. Святі отці у своїх творах про пастирство дотримуються думки, що пастирі народжуються для неба і вічності й діють для життя вічного й небесного,  сповіщають про дари нетлінні й божественні – одне слово: силою Свого Пастиреначальника Христа й далі звершують те, що звершив Він Сам на землі. Один із видатних святителів і вчителів Церкви Григорій Богослов, говорячи про велике достоїнство й висоту священицького звання, зазначає, що “священик, служачи, з ангелами стоїть, з архангелами славословить, до горнього жертовника жертви підносить, із Христом священнодіє… образ відновлює, для горнього світу створюючи, і, що ще більше, обожнюючись обожнює”.

Тож бачимо, якими достоїнствами і повноваженнями наділені пастирі, водночас  яка велика відповідальність лежить на них перед Господом за ввірену їм паству; священик уже не може належати сам собі, бо в нього є велика паства, тим паче, коли ця паства має його за свого духовного провідника.

Тому Ваш ювілей – це свято не лише для Вашої родини, а й для всієї Вашої пастви, яка і є Вашою великою родиною.

Святкуючи сьогодні Ваш ювілей, наші серця щиро радіють, що Промисел Божий поставив Вас над нашою громадою настоятелем. Приходячи до храму на богослужіння, кожен вірянин бачить, як чітко й злагоджено працюють усі ділянкии парафії. Але так було не відразу, цьому передувала Ваша велика й кропітка праця.

Понад десять років тому Ваш життєвий ковчег пристав до Богом благословенної київської землі, до тієї землі, на якій проповідував євангельські істини апостол Андрій Первозваний і яку охрестив князь Володимир Великий.

Прийшовши на це місце, Ви не відразу стали до престолу звершувати Літургію разом із паствою, бо тут не було ні храму, в якому ми нині стоїмо, ні самої пастви. Ваша проповідь Євангелія і будівництво Таїн Божих на цьому місці почалися із встановлення хреста, біля якого відбувалися служби і де невдовзі мав постати храм на честь Пресвятої Богородиці. Рука Божа відразу проявилася над цією святою справою, і, завдяки Вашій харизмі й енергійності, біля майбутнього храму почали збиратися Ваші однодумці,  які й стали згодом першими членами громади. Отже, тільки завдяки Вашій цілеспрямованості й наполегливості, ми маємо сьогодні можливість правити в цьому храмі службу Божу й прославляти Господа.

Великі труднощі й перешкоди ставали Вам на заваді: це і адміністративно-чино-вницька бюрократія, і брак належної фінансової підтримки, але з Божою допомогою Ви  здолали всі перепони і здійснили ту святу справу, яка була поставлена перед Вами Господом і Православною Церквою. Та ще більше нас зворушило і вразило те, що, збудувавши храм, Ви не зупинилися на досягненому і  2007 року почали ще масштабнішу справу – будівництво великого храму, з якого потечуть благодатні струмки від Божого живоносного джерела: значно більше людей зможе прийти в дім Господній, славословлячи Всевишнього єдиними вустами і єдиним серцем.

Організовуючи і облаштовуючи парафіяльне життя, Ви кожен його напрямок не залишили без уваги. Це в першу чергу стосується богослужінь, які є стрижнем релігійного –духовного  життя громади, а також започаткування недільної школи, де мають можливість вивчати Закон Божий, як діти, так і дорослі. Ви зібрали навколо себе   освічених і талановитих людей, які є Вашою командою і які допомагають Вам на високому рівні підтримувати життєдіяльність цілого храмового комплексу. Взяти хоча б для прикладу церковний хор, який своїм милозвучним співом прославляє Господа і який є окрасою богослужінь.

Як настоятель парафії, Ви неабияк турбуєтесь з батьківською опікою про свою паству. Ваші рішення виважені й помірковані, в них відчувається духовний і життєвий досвід. Своїм особистим прикладом  як священик, своїми проповідями і настановами, допомагаєте вірянам  духовно й інтелектуально удосконалюватися на шляху до спасіння. Але скільки б чудових ми не говорили слів на Вашу адресу, красномовнішими за них є Ваші справи, про які ми вже докладно сказали і завдяки яким Ви здобули повагу й авторитет у керівництва нашої Церкви, а любов і шану – у Вашої пастви.

Сьогодні на Божественній Літургії ми соборним зібранням дякували Господу Богу, що Він Своїм Промислом зміцнює і укріплює Вас духовно й тілесно. Наші молитовні звертання і надалі лунатимуть до горнього престолу Всевишнього, щоб Він утверджував і провадив Вас на цьому нелегкому й відповідальному пастирському шляху.

Тож дорогий наш отче Сергію! Ще раз прийміть від усіх нас, від Ваших співслужителів, від усієї Вашої пастви, найщиріші вітання з днем народження. Нехай Всемилостивий Господь, Який поставив Вас на цей величний шлях священства й надалі буде проливати на Вас Свою любов, і буде обдаровувати Вас Своїми щедрими дарами.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, духовної кріпості і любові від Всещедрого Господа на  многії  і  благії  літа!   

                З повагою

прот. Григорій Фоя, свящ. Василь Білик і церковна громада.                                                 

         14 червня    2011 року                                                      м. Київ